27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

Вперше “холокост” як термін був використаний у першому десятилітті XX століття. У побут слово увійшло з грецьких біблійних текстів і означало “всеспалення“. Його використовували по відношенню до єврейських погромів, до геноциду вірмен в Османській імперії.

Пізніше, з приходом до влади Гітлера в Німеччині, була втілена в життя нацистська расова політика, заснована на концепції расової гігієни. Її суттю був поділ людей на представників вищої раси і елементи нижчих рас. Був потрібен відповідний відбір. Він висловлювався в переслідуванні, проведенні стерилізації, знищенні людей, що відносяться до групи “неповноцінних”: людей з фізичними та розумовими відхиленнями, циган, слов’ян, євреїв, політичних супротивників, гомосексуалістів і представників інших меншин і груп.

Цю бюрократичну, методично організовану операцію з винищування людей назвали “Голокост”.

Єврейський Голокост був описаний в книгах Елі Візеля, єврейського письменника, що пройшов крізь пекло Освенціма і Бухенвальда. Після його першої книги “І світ мовчав”, що вийшла в 1956 році, слово “голокост” стали писати з великої літери.

З початку дії режиму нацистів були засновані концентраційні табори, куди відправлялися євреї, цигани та інші жертви расової та етнічної ненависті. Для контролю над ситуацією створювалися табори примусової праці, гетто для єврейського населення. Для подальшої депортації людей діяли пересильні табори. Величезна їх кількість функціонувала по всій Німеччині та на окупованих територіях.

У 1938 році світ вразили події “Кришталевої ночі”. Це був скоординований погром євреїв, безліч з яких було покалічено або вбито, тисячі людей були відправлені в концтабори.

Під час війни спеціальні каральні загони, так звані айнзатцгрупи, слідували за армією з метою проведення операцій з масового знищення нижчих груп населення, включаючи євреїв і циган. На окупованих територіях сотні тисяч людей розстрілювали, відправляли в гетто і в табори смерті.

Наприкінці війни есесівці, з метою запобігання звільнення Союзними військами величезного числа в’язнів, переміщали їх пішими маршами і поїздами. Це були так звані “марші смерті”. До 7 травня 1945 тривав подібний Голокост.  Це було навмисне знищення євреїв, яке поділялося на три етапи.

До 1940 року планувалося вирішити єврейське питання шляхом масового виселення з Німеччини та інших зайнятих нею регіонів. Другим етапом був початок концентрації всіх євреїв у гетто, які відкривалися в Польщі та інших східних областях, окупованих Німеччиною. Це тривало до 1942 року. Третій етап передбачав остаточне рішення єврейського питання, суть якого полягала саме в планомірному фізичному знищенні народу.

Були вбиті люди, місцева культура євреїв, знищена пам’ять про цю унікальну невід’ємну частину культури Східної Європи. У певному сенсі нацистам успішно вдалося вирішити єврейське питання.

Якщо до тридцятих років чисельність єврейського населення становила близько 8 мільйонів, то до кінця періоду “всеспалення” вона ледь сягала 2 мільйонів чоловік. Разом з єврейським народом “коричнева чума” поховала представників і інших національностей. Були заморені голодом, закатовані і вбиті більше 31 мільйона слов’ян і до 500 тисяч циган.

Найбільші табори смерті були розташовані в Польщі. Одним з найбільш високопродуктивних з позиції технології знищення людей був табір Освенцим, або Аушвіц (німецькою мовою). Тут за один день в крематоріях і газових камерах гинули 12 тисяч осіб.

27 січня один з найбільших концтаборів смерті був звільнений. Цей січневий день став синонімом страшного злочину проти людства в історії, і надалі був оголошений днем пам’яті жертв Голокосту.

У 2005 році в Берліні був відкритий колосальний пам’ятник жертвам Голокосту у вигляді кам’яного лабіринту, створеного з більш 2700 бетонних плит різної висоти. Проходячи між ними, помічаєш, що досить складно знайти вихід. Подібний задум П. Айзенмана, американського архітектора, виразно викликає розгубленість і тривогу. Саме їх у роки війни відчували євреї – їм нікуди було бігти, нікуди сховатися.

Люди в оточенні інших людей робили безпрецедентне і масштабне знищення народу – Голокост.

Голокост – страшний приклад людиноненависницьких поглядів нацистів. Але скільки після нього було ще депортацій, репресій, прямого геноциду. Чи є можливість змінити що-небудь? Людська байдужість, небажання або невміння співчувати, байдужість до жорстокості, до чужого болю, утиск прав людини або цілого народу знову можуть привести до катастрофи. Кажуть, що змінити світ можна, якщо змінитися самим.

 Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту — пам’ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року (Резолюція № 60/7). Відзначається щорічно — 27 січня. Саме цього дня 1945 року Радянська Армія визволила в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі.

За час існування цього концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 млн людей. За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни, разом з 4,5 млн дорослих, стали 1,5 млн дітей.

          “Голокост, що призвів до винищування однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість”, – йдеться в резолюції ГА ООН.

Ініціаторами ухвалення документа виступили Ізраїль, Канада, Австралія, Росія і США, а їх співавторами – ще понад 90 держав.

Оголосивши 27 січня Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту, Генеральна Асамблея ООН закликала держави-члени розробити просвітницькі програми, щоб наступні покоління зберегли пам’ять про цю трагедію з метою запобігання в майбутньому актам геноциду. І охороняти, як пам’ятки історії, місця, де відбувалися масові вбивства євреїв.

Уперше Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту відзначили в усьому світі у 2006 р. Проте деякі країни відзначали цей день і раніше.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 5 липня 2011 р. № 3560-VI “Про 70-річчя трагедії Бабиного Яру” на державному рівні Україна вперше відзначила Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту у 2012 році.

(За матеріалами інтернет-видань)

[SvenSoftSocialShareButtons] Вы можете залишити коментарій, аба посилання на Ваш сайт.

Залишити коментар

Вы должны быть авторизованы, чтобы разместить комментарий.