28 лютого Новій Каховці – 65!

foto 1 (1)_586x440

28 лютого 1952 року Указом Президії Верховної Ради УРСР місто, в якому ми сьогодні живемо, отримало назву «Нова Каховка».

До речі, як свідчить історія, так назвати його першим запропонував електрик на будівництві Каховської ГЕС Іван Григорович Новіков. Ім’я відоме, принаймні тим, хто цікавиться історією рідного краю. Іван Григорович проходив ці місця з боями в роки громадянської війни, брав участь у боях за Перекоп. А ось якою була передісторія народження Нової Каховки.

21 вересня 1950 року вийшла Постанова Ради Міністрів СРСР про будівництво електростанції на Дніпрі, Північно – Кримського і Південно – Українського каналів, про зрошення і обводнення південних районів України і північних районів Криму.

Було 6 варіантів місця будівництва Каховської ГЕС – Інгулецький, Дніпрянський, Нижньокаховський, Каховський, Любимівський, Горностаївський. Зупинилися на Нижньокаховському. На рівному лівому березі зручно було зводити нове місто  і промисловий вузол. З осені 1950 і впродовж 1951 та 1952 років тривали підготовчі роботи. З Кривого Рогу підвели лінію електропередач довжиною 140 км, від станції Федорівка проклали залізницю безпосередньо до будівельного майданчика, обладнали 7 причалів для прийому барж. Звели три бетонні заводи, лісозавод, арматурний завод, автопідприємство, ремонтно-механічні майстерні, Прискореними темпами зводились житлові будинки, об’єкти торгівлі, громадського харчування, школи, дитсадки, лікарняне містечко. На очах виростало нове місто на місці трьох невеликих поселень, швидше хуторів – Ключового, Лугового і Нового Судака.

Все тут було вперше. І технологія будівництва, і нове місто, і атмосфера всенародної будови.

foto 2 (1)_586x440

foto 3_586x440

Як згадував начальник «Дніпробуду» Сергій Миколайович Андріанов, на Каховській ГЕС проектування і будівництво виконувалися радянськими спеціалістами, механізація – вітчизняною технікою. Харківські заводи виготовили потужні турбіни і генератори, Запорізький – трансформатори, Сотні підприємств Москви і Ленінграда надсилали грейдери і земснаряди, дорожні машини і генератори. Уральські робітники виготовили крокуючі екскаватори, саратовські і ярославські – лебідки і крани. З Білорусії отримували автомобілі, з Казахстану і Вірменії – трансформатори, з Узбекистану – компресори, з Латвії – засоби зв’язку.

Це була справді всенародна будова. Представники 300 міст Радянського Союзу вважали за честь брати в ній участь. На новобудову з’їхалися 16 тисяч добровольців, представники 22 національностей.

Як згадував першобудівник Іван Поляков, приїжджали цілодобово: одинаки і сім’ями, спеціалісти і без спеціальності, фронтовики і кадрові робітники, випускники шкіл, училищ і технікумів. До липня 1951 року сюди вже прибули понад 5 тисяч будівельників.

Перед проектантами і будівельниками стояли завдання поєднати архітектуру забудов з живописною природою дніпровського узбережжя.

Перший голова міськвиконкому Григорій Шкода писав, що «підступи до Ключового на той час нагадували фронтові дороги перед великим наступом. День та ніч йшли машини з устаткуванням, обладнанням, цеглою, вапном. Наче важкі танки, рухалися трактори з причепами, на яких височіли гори колод, піраміди деталей стандартних будинків».

Атмосфера будови захоплювала багатьох тодішніх художників, письменників, режисерів.

foto 4_586x781

Серед них – і Олександр Довженко, який в одному зі своїх щоденників написав: «Чарівність Нової Каховки – це справа Сергія Миколайовича Андріанова і  Володимира Миколайовича Дружиніна. Нова Каховка – щасливе місто. У ньому все нове, все виросло на чистому піскові-винограднику біля великої і чистої річки і зроблено з любов’ю чистими руками степової молоді».

Враховуючи переважно східні вітри і безперервне переміщення пісків, будівельники поставили перед собою завдання закріпити  піски зеленими насадженнями на вулицях, скверах і кварталах. Для цього вивезли за межі міста 25-сантиметровий шар піску з площі 250 тис кв. м., і завезли таку ж кількість родючого грунту. Посадили 70 тисяч декоративних і фруктових дерев, 50 тис кущів, 150 км живої огорожі, 215 тис газонів, 40 тис м2 квітників.

У 1952 році заклали міський парк, в якому висадили 60 нових видів дерев. На газонах росли багато сортів троянд, на центральній алеї – канни. Тож нашому парку в цьому році теж виповнюється 65 років. Важливо, що нині паркова зона оновлюється. І зараз тут знову ростуть канни, прокладено нові доріжки. Парк буяє зеленню.

foto 5_586x440

В перші роки Нову Каховку відвідали 26 зарубіжних і вітчизняних делегацій.

Як розповідали першобудівники Євгенія Чурай, Олександр Костін, Микола Малютін, Віктор Соловйов, Микола Герасименко, всі були об’єднані прагненням працювати, раділи кожному висадженому дереву і кожному зведеному будинку. Крім основної роботи, виходили на суботники, щоб швидше завершити будівництво таких необхідних місту об’єктів.

Саме так,  у позаробочий час тодішня молодь побудувала Літній театр.

foto 6_586x440

За 20 робочих днів зводили фінський будинок, за три місяці 1951 року в місті з’явилися 364 фінських будинки з прилеглими господарськими будівлями. Руками першобудівників були створені чудовий стадіон на 4 тис місць. Його директором впродовж 40 років працював ветеран війни, учасник Параду Перемоги, Почесний громадянин Нової Каховки Василь Матвійович Кошелєв. Нині стадіон продовжує жити активним життям. Нові перемоги здобуває тут ново каховська футбольна команда «Енергія». Щотижня у запеклих футбольних баталіях проводять спортивні ранки члени ветеранської збірної «Дика дивізія».

foto 7_586x440

Вгрузаючи у пісок, першобудівники прокладали головну  новокаховську вулицю – Дніпровський проспект. Машини не могли проїхати, тож тачками, вручну розвозили щебінь і бордюри. І тим більшою була радість, коли по новому проспекту проїхали перші автомобілі, а тротуарами пройшли перші пішоходи. Нині Дніпровський проспект – головна вулиця міста, його окраса. Більшу частину проспекту відремонтовано, його прикрашають розкішні каштани. Проспектом, як і в перші роки народження міста, проходять колони новокаховчан під час міських свят.

Міський Палац культури розпочали проектувати у 1950 році. І 3 вересня 1953 року газета «Всенародная стройка» повідомляла: «Роботи вступили у завершальну фазу. В мармур прикрашений вестибюль, підвішені бронзові люстри, завершуються малярні роботи. В ротонді настилається мозаїчна підлога». А 20 вересня у Палаці відбулися урочисті збори з нагоди 3-ї річниці прийняття Постанови про спорудження гідровузла. Будівництво Палацу культури із залою на 530 місць було завершено 20 вересня 1953 року. Автори проекту – архітектори С.Вайнштейн і М.Коломойцев.  Першим директором Палацу культури був Микола Бакулін. 28 лютого міський Палац культури після оновлення знову зібрав під своїм дахом творчі колективи міста. Цього чекали довгі десять років. І нарешті ця подія відбулася. Нагадаємо вам кадри відновлення Палацу культури.

foto 8_586x440

foto 9_586x440

foto 10_586x440

foto 11_586x440

foto 12_586x440

foto 13_586x440

foto 14_586x440

foto 15_586x440

foto 16_586x440

foto 17_586x440

Олександр Довженко, який тоді мешкав у Новій Каховці, запропонував покрити дах Палацу культури кольоровою поливаною черепицею, «щоб вона переливалася, як море», прикрасити будівлю скульптурними групами. Малюнок для мозаїчної підлоги вестибюлю виконав архітектор Колбун в кольорах, типових для українських палаців. Художник Григорій Довженко створив композицію в люнетах в техніці різання по сирій штукатурці в українських традиціях. Виконали цю роботу студенти Київського художнього училища. Художник Мизін створив малюнок вітражу на ротонді, а ризькі майстри з металу та кольорового скла відтворили історію будівництва. Дитячу кімнату оформила народна художниця, автор орнаментних розписів Параска Власенко.

Палац культури є центром композиції прибережної зони. А крім нього – адмінбудинок міськвиконкому і центральна площа міста. На республіканському конкурсі у 1953 році ці дві будівлі відзначені 2-ю премією і занесені до Каталогу архітектурних шедеврів України. Важливими частинами цього архітектурного ансамблю є альтанки обабіч Палацу культури, будівлі по вулиці Історичній (Леніна), Парковій (Комсомольській), Горького, сквер, комплекс міської лікарні.

Шкода, що до сьогоднішнього 65-літнього ювілею міста, і до ще однієї хвилюючої події – відкриття оновленого міського Палацу культури, не дожили люди, для яких цей день був надзвичайно важливим. Серед них –  першобудівники, ветерани. В цьому році ювілейний день народження міста зустрічають 75 першобудівників. Не дочекалися цього дня такі відомі в місті ветерани, як Володимир Миколайович Мартинюк, Олександр Петрович Сігаєв, голова міської Ради ветеранів Юрій Миколайович Пятецький, директор музею історії Нової Каховки Володимир Йосипович Лозовий, якому десять років назад довірили очолити Фонд відбудови Палацу культури.

foto 18_587x786

foto 19_587x378

Та багато інших новокаховчан, для яких Нова Каховка була дорогим їх серцю містом, а міський Палац культури – її серцем, в якому донині зберігається енергія молоді 50-х років минулого століття.

28 лютого  Палац культури не просто  відчинив свої двері – він народився вдруге, його творче серце забилося з новою силою, наповнилося прагненнями, мріями, яскравим мистецтвом сьогоднішніх поколінь. Як найкраща пам’ять про тих, хто створював Нову Каховку і її унікальні будівлі, і як найбажаніше продовження мрій і сподівань молоді 50-х років минулого століття.

Їм пощастило жити в пору відновлення, масштабного будівництва, вони були причетні до народження нових міст. І це – велике щастя.

Нинішня подія – відкриття оновленого Палацу культури – символічна не лише для Нової Каховки – для всієї України. Ця велична будівля зберігає кращі традиції попередніх поколінь, і після оновлення тут  під одним творчим дахом зібралися всі колективи, для яких він багато років був мистецькою колискою, святинею, але які внаслідок трагічних обставин протягом десяти років були змушені шукати притулку в інших будівлях.

Ця подія символічна. Нехай і Україна, свято зберігаючи найкращі традиції і надбання попередніх поколінь, оновлена і народжена вдруге, нарешті збере на своїй багатій, щедрій землі, у своєму лоні всіх своїх дітей, які нині шукають кращої долі в інших куточках світу. Нехай вони нарешті знайдуть її  тут, на рідній землі.

Зі святом вас! З днем народження Нової Каховки!

foto 20_586x440

foto 21_586x440

[SvenSoftSocialShareButtons] Вы можете залишити коментарій, аба посилання на Ваш сайт.

Залишити коментар

Вы должны быть авторизованы, чтобы разместить комментарий.