До Всесвітнього дня поезії – 21 березня. Поетичні рядки про Нову Каховку від новокаховських поетів.

poezija

«Добрий день, Нова Каховко,

Дивовижний краєвид!»

                                  В.Смолій.

Вірші, які ви прочитаєте далі, лунали на літературному вечорі у бібліотеці виконкому для учнів 9-х класів ЗОШ №1 – з нагоди ювілейного Дня народження Нової Каховки. Сьогодні, у Всесвітній день поезії, ми знову хочемо вам їх нагадати.

Організували літературний вечір завідувач бібліотекою Наталія Сергєєва та директор літературно-меморіального музею А.П.Бахути Тетяна Лупашко. Вони провели екскурс по історії будівництва Каховської  гідроелектростанції, та розповіли про те, як змінився тихий до  того куточок  Придніпров`я!

Відзначили, що велика будова знайшла своїх літописців.  Одним з них був видатний кінорежисер Олександр Довженко, який приїхав на південь України, в таврійські степи, для створення кіноповісті «Поема про море».

 «Я люблю Нову Каховку. Люблю Дніпро – велику річку мого народу ,чисте ласкаве повітря, ясне небо і  широту в усьому…»

– писав у своєму щоденнику Олександр Петрович.

Рідне місто оспівували поети-аматори

foto 1 (1)_586x440

Володимир Вітюнін, талановитий поет і художник-графік, пише:

               Не суетливостью своей,

               Ты мил мне город.

               Прохладой солнечных аллей

               Так сердцу дорог.

 

Збіркою «Добрий день, Нова Каховко!» відзначила 50 – річний ювілей  міста Вікторія Смолій. У вірші ,що відображає назву книжки, Вікторія Іванівна пише про чудовий краєвид міста

Хочеш для душі обновки

                        І полинуть серцем ввись?

                        Приїзди в Нову Каховку –

                        Містом –  красенем пройдись

Анатолій Бахута,  лауреат Міжнародної літературної премії ім.О.Кручоних  присвячував улюбленому місту свої поезії:

Подивись навкруги –

На Дніпра береги,

На полів безконечні простори.

Ти не бачив чудес?

Подивися на ГЕС,

 На величне Каховськеє море!

 

Вірші  Анатолія  Яковлєва  про історію нашого краю

В песках сажали виноград,

Их имена давно забыли,

Зарос травой могильный ряд.

Где их дома в песок вростали,

Теперь проспекты пролегли,

Они о счастье здесь мечтали

 

Про наше  місто   писав Віктор Камєнков

Жемчужна среди песков таврийских-

На берегу Днепра цветущий город-сад,

Каховка Новая! Душистый цвет акаций

Пьянит мне душу и манит назад.

 

Валерій  Кулик – поет, перекладач, член  Національної спілки письменників України, заслужений діяч мистецтв України, згадує ті часи , коли жив і працював у Новій Каховці

Ново каховські милі вечори…

Надії наші , мрії зовсім юні…

І соловейка виспіви столункі…

І зорі, де Дніпро та явори.

 

Валентина  Нижеголенко,  член Спілки письменників України, пише:

Нова Каховка – молодість моя,
З Славутичем тихенько розмовляє,

Спішить кварталами в піски, в поля,

Яка ж бо гарна і сама не знає.

   На березі ключами б`є вода,

   Як била вона сотні років тому.

   І ти , немов чаклунка молода,

    Джерельною водою знімеш втому.

 

Тетяна Пустова, член Спілки журналістів України. Новій Каховці вона присвятила дві пісні:

Новая  Каховка , город мой любимый.

Нет тебя прекрасней , лучше тебя нет.

 

Анатолій Козак  про  Нову Каховку:

И пусть память страницы листает,

И мечты превращаются в пыль.

Этот город ты можешь оставить,

Но его нельзя позабыть.

 

Валентина Давидова   пише чудові вірші, що розкривають її душу.

Каховка Новая , мой милый городок.

        Ты вдохновенья моего исток.

        Судьбы моей составила сюжет

        Всего за пару добрых лет.

 

Світлана Трохимчук  в своїй поезії  «Ювілей мого міста» пише:

Моє місто, як пісня,

Як вино молоде,

Сивина ж моя пізня

Ковилою цвіте.

ГЕС разками намиста

Гостей стріне з доріг.

Ювілей мого міста,

Він один для нас всіх.

 

Альберт Боровик, володар «Золотого пера», лауреат літературної премії ім. Анатолія Бахути, в збірці віршів «Вглядываясь вдаль» присвятив цілий розділ місту Нова Каховка.

foto 2 (1)_586x440

Моему городу.

Мой маленький город… Связал я с тобою

Все: радости, горе, мечту и любовь.

Тенистые скверы, Каховское море,

Днепровские плавни и плеск родников.

Ты учишь и строишь, растишь и дерзаешь.

 В работе кипишь от гудка до гудка.

Ты целые судьбы людские вмещаешь

В заботливых , теплых , надежных руках.

Есть краше тебя города и поселки,

Но ближе, роднее тебя не найти.

Я имя твое, имя Новой Каховки

По жизни как знамя готов пронести.

 

 

[SvenSoftSocialShareButtons] Вы можете залишити коментарій, аба посилання на Ваш сайт.

Залишити коментар

Вы должны быть авторизованы, чтобы разместить комментарий.