Все найдорожче, що я мав – віддав за вас усіх, і за блакитне небо…»

foto 1 (1)_586x440

22 травня в Новій Каховці вшанували пам’ять новокаховчан, загиблих в зоні проведення АТО. Трьом з них – Роману Гавриленку, Віталію Галеті, Валерію Вахненку – було відкрито пам’ятні дошки на будівлях навчальних закладів, де вони навчалися – ЗОШ №10 і Новокаховського агроколеджу.

Про втрати завжди говорити болячи. Але коли йдуть з життя молоді – цей біль стає нестерпним. Нині на будівлях навчальних закладів, підприємств, житлових будинках одна за одною з’являються пам’ятні дошки, які нагадують нам про нинішню війну, про загиблих молодих бійців, про горе, яке одне на всіх.

foto 2 (1)_586x440

foto 3_586x440

При виконанні службового обов’язку в зоні проведення АТО 28 травня минулого року загинув новокаховчанин, випускник ЗОШ №10 Роман Гавриленко.

Він народився у 1979 році в м. Марганець на Дніпропетровщині. Родина переїхала до Нової Каховки. Роман навчався у ЗОШ №10, потім в СПТУ № 7 за спеціальністю газоелектрозварювальник. Служив у ВМС України у Севастополі інструктором з фізичної підготовки. У червні 2015 року по мобілізації був призваний до лав Збройних Сил України. Служив у 13-му батальйоні 58-ї мотопіхотної бригади оперативного командування «Північ». Виконував бойові завдання в районі Авдіївської промзони.

28 травня 2016 року, виконуючи бойове завдання на спостережному посту «Умань», виявивши диверсійно-розвідувальну групу, Роман Гавриленко вступив у бій з ворогом. В нерівному бою він загинув. Завдяки йому було зірвано подальше просування терористів вглиб позицій батальйону. Роман Гавриленко нагороджений Орденом «За мужність» 3 ступеня (посмертно).

Мужнього і рішучого юнака, який не повернувся з поля бою, завжди пам’ятатимуть у школі, де він навчався. Про це говорила, звертаючись до мами бійця, і всіх присутніх на мітингу директор школи Тамара Василівна Коткіна.  

foto 4_586x440

Мирний травневий ранок. Шкільні коридори повняться дитячим сміхом, діти спокійно йдуть додому шкільною алеєю, навіть не уявляючи, що може бути інакше. За цей мирний спокій, дитинство без сліз і пострілів і віддали життя Роман та його бойові побратими, – говорив, звертаючись до дорослих і дітей,  міський голова Володимир Коваленко. Дорога ціна – заради того, щоб народжувались і жили, раділи, мріяли, працювали і відпочивали діти і дорослі.

foto 5_586x440

Нажаль, не все в житті так добре. Є держави, є безвідповідальні керівники, яких не влаштовує спокій в України. Завдяки таким хлопцям, як Роман, наша земля має можливість жити. Невимовно важко нині материнському серцю Любові Семенівни Гавриленко. В минулому році вона втратила сина, а в цьому році на його могилі 8 травня від серцевого нападу помер батько. Володимир Коваленко добре знає цю родину, багато років працював разом з Любов’ю Семенівною. Тож горе цієї сім’ї сприйняв як своє особисте. Нині родина Романа потребує підтримки, і про це не слід забувати. А учням школи, де навчався Роман, міський голова побажав мирного життя, і щоразу пам’ятати, завдяки кому воно врятовано.

Володимир Коваленко подякував Новокаховському Автомайдану, благодійному фонду  «Українські серця», які увічнюють пам’ять про загиблих українських бійців. Добрі справи по відношенню до живих будуть кращим вшануванням пам’яті Романа. Говорить Володимир Коваленко.

В епіцентрі болю за втраченими життями нині – благодійний фонд «Українські серця». Вони спілкуються з родинами загиблих, допомагають їм, і увічнюють пам’ять загиблих, встановлюючи меморіальні дошки на будівлях, де бійці свого часу навчалися або працювали.

На 22 травня 2017 року таких пам’ятних дощок по всій Херсонщині встановлено вже 85. Щоразу сподіваються, що це вже остання. Але майже щодня, знову і знову, приходять звістки про загиблих. З болем говорив про це керівник БФ «Українські серця» Олег Баркаренко.

foto 6_586x440

Здається, що душі загиблих воїнів захищають нас і допомагають. Звертаючись до школярів, він повторив слова, які сказали на відкритті однієї з пам’ятних дощок діти загиблого бійця: «Любіть своїх батьків. Підходьте до батька і говоріть йому про свої почуття. Бо може статися так, що ви захочете йому це сказати. Але його вже не буде. Пам’ятайте всіх загиблих. Які б не були в житті обставини – залишайтесь людьми. Українці, любіть свою землю. І вона вам віддячить за це». Говорить Олег Баркаренко.

Хвилиною мовчання вшанували пам’ять всіх українських захисників. А потім відкрили меморіальну дошку. Це зробили голова БФ «Українські серця» Олег Баркаренко і мама загиблого бійця Любов Семенівна Гавриленко.

foto 7_586x440

foto 8_586x440

Учні школи читали патріотичні вірші і обіцяли завжди пам’ятати про своїх земляків, які не повернулися додому з поля бою.

foto 9_586x440

Відтепер на будівлі ЗОШ №10 розташовані дві пам’ятні дошки, на яких – фото двох юних бійців. 26-річного Дениса Перепелиці, що загинув 19 травня 2015 року, та 37-річного Романа Гавриленка, життя якого обірвалося 28 травня 2016 року. Пам’ятайте про них! Вони віддали свої молоді життя за мирну і щасливу Україну! Не зрадьте їх пам’ять!

foto 10_586x781

 

Вы можете залишити коментарій, аба посилання на Ваш сайт.

Залишити коментар