Каховська ГЕС-2: питання та відповіді щодо будівництва.

Гідроенергетика України є невід’ємною частиною об’єднаної енергетичної системи країни. Сьогодні в Україні частка використання гідроенергетичного потенціалу становить близько 60 %, в той час, як в розвинутих країнах вона сягає 95-98%. Це офіційні дані, що міститься в затвердженій Урядом Програмі розвитку гідроенергетики до 2026 року, схваленою розпорядженням КМУ від 13 липня 2016 р№ 552-р. Відтак нині питання забезпечення сталого розвитку гідроенергетики в Україні є досить актуальним.

В Україні триває проектування нових ГЕС та реконструкція старих. Так, серед одних із перспективних проектів розвитку гідроенергетичної галузі є плановане будівництво Каховської ГЕС-2. Згідно з  Програмою розвитку гідроенергетики на період до 2026 року фінансування проекту буде здійснюватися за рахунок кредитів міжнародних фінансових організацій та власних коштів ПрАТ «Укргідроенерго», тобто джерелом надходжень визначено не державний бюджет, а тариф за відпущені споживачам кВт*год.

Громадські слухання щодо будівництва Каховської ГЕС-2: за 73% мешканців

Відповідно до усіх правил процедури проектування нових об’єктів у лютому 2016 року в селищі Козацьке, у містах нова Каховка та Херсон відбулися громадські слухання, на яких було розглянуто проект будівництва Каховської ГЕС-2.

Під час громадських слухань присутні жителі прилеглих населених пунктів були поінформовані щодо соціально-економічного впливу планованої діяльності. Зокрема на заході було зазначено, що метою будівництва є вироблення електроенергії з відновлювальних джерел для надійного енергозабезпечення України та зменшення залежності країни від експорту енергоносіїв. Також під час обговорення представниками ПрАТ «Укргідроенерго» зазначалося, що реалізація проектних рішень дозволить привести Каховську ГЕС з базового режиму виробництва е/е в напівпіковий та піковий, що покращить стабільність енергосистеми України, а також збільшим середньобагаторічний виробіток електричної енергії за рахунок використання холостих скидів.  Це означає, що встановлення додаткових агрегатів дозволить підвищити використання гідроагрегатами стоку Каховського гідровузла до 95% і у такий спосіб збільшить вироблення е/е. Важливим фактором є і те, що реалізація проекту будівництва Каховської ГЕС-2 принесе значні інвестиції в регіон, створить умови для розвитку сфери зайнятості населення, будівельної, торгової, транспортної та інших сфер у прилеглих населених пунктах.

За результатами 3-х громадських слухань було зареєстровано  427 присутніх, ЗА підтримку наміру щодо будівництва Каховської ГЕС-2 проголосувало  311 осіб,  ПРОТИ – 33 особи. З протоколами громадських слухань від  23, 24, 25 лютого 2016 року в смт. Казацьке, м. Нова Каховка, м.Херсон, разом із журналами реєстрації присутніх, можна ознайомись у вільному доступі на сайті ПрАТ «Укргідроенерго». Процес обговорень і голосування фіксувався відеозйомкою, відеозвіти викладені у вільному доступі в мережі Інтернет, зокрема на ресурсі Youtube.

 Думки екологів, вплив на екосистему та досвід Європи

На сьогодні узгоджених висновків щодо співвідношення впливу ГЕС та ГАЕС та кардинальних змін клімату не існує. Навпаки, згідно зі звітом Міжурядової групи експертів у доповіді про зміну клімату доведено, що сумарний внесок всіх гідроенергетичних водосховищ  у викиди парникових газів, які є причиною зміни клімату, складає приблизно 0,5% від викидів електроенергетики, яка  в свою чергу дає приблизно 26% від загальних викидів парникових газів. Крім того, у звіті Міжнародної групи експертів по змінам клімату (IPCC, 2014 Annex III) зазначено, що  викиди парникових газів на 1 кВт*годину вироблену на ГЕС, майже вдвічі менші ніж викиди парникових газів на 1 кВт*год сонячної енергетики.

Виходячи з цього гідроенергетика офіційно визнана низьковуглецевим відновлюваним джерелом виробництва електроенергії і її розвиток не заборонено в жодній країні світу. Навпаки, європейські країни – лідери  з виробництва енергії з відновлюваних джерел розгортають програми підтримки та розвитку гідроенергетики. Це Норвегія, Австрія, Іспанія, Швеція, Португалія, Ісландія, Данія та інші. На американському континенті активно продовжують розвиток Канада, Бразилія Уругвай.

Також керуючись європейським досвідом слід зазначити, що греблі ГАЕС не перегороджують природній річковий потік, не  переривають міграційні шляхи риб і не руйнують екосистеми. В Європі велика кількість водосховищ ГЕС використовується для рекреації та туризму, є численні приклади співіснування ГЕС та ГАЕС з національними природними парками, які створені з метою збереження природних ресурсів.

Щодо Програми розвитку гідроенергетики до 2026 року

Будівництво Каховської ГЕС-2 є одним із перспективних проектів Програми розвитку гідроенергетики на період до 2026 року. Однак пресою ширяться чутки щодо порушення проходження процедури стратегічної екологічної оцінки цією Програмою.

Аби уникнути непорозумінь повідомляємо, що у 2017 році до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» з позовом до Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, за участю третьої особи – Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго», про визнання протиправною бездіяльності відповідачів під час розроблення та схвалення Програми розвитку гідроенергетики на період до 2026 року та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 року № 552-р. В обґрунтуванні заявлених позовних вимог позивач вказав на те, що при розробці та прийнятті Програми розвитку гідроенергетики на період до 2026 року відповідачами не було дотримано процедури, передбаченої для прийняття таких програм. Також позивач зазначав, що відповідачами не проведена державна екологічна експертиза, стратегічна екологічна оцінка, не забезпечена  участь громадськості під час розроблення Програми.

За результатами судового розгляду, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. У зв’язку з цим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2018 р., яке залишено без змін, рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018 р. у справі № 826/719/17, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Варто зазначити, що у процесі подальшого проектування і будівництва у мешканців прилеглих територій, ЗМІ, державних та громадських організацій може виникати ще низка питань щодо планованої діяльності. ПрАТ «Укргідроенерго» намагається максимально інформувати зацікавлених осіб щодо діяльності Товариства. Відтак на офіційному сайті Товариства розміщено вся отримана і в подальшому буде публікуватися актуальна інформація щодо проекту будівництва Каховської ГЕС-2, з котрою можна ознайомитися у вільному доступі за посиланням http://uhe.gov.ua/stations/kahovka_2.

Прес-служба ПрАТ «Укргідроенерго»

[SvenSoftSocialShareButtons] Коментування і розміщення посилань заборонено.

Коментарі закриті.