«ПРАВО ВИБОРУ – ЗА ГРОМАДАМИ».

Децентралізація – слово для українців вже звичне, але чи зрозуміла сама суть цього процесу? Означає воно передачу значних повноважень та бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування. Але щоб повноцінно господарювати громаді, їй потрібно зміцнитися, об’єднуючись.

На практиці цей процес викликає багато запитань, і навіть сумнівів: села та селища бояться втратити свою самостійність і своє майно. Та чи є підстави так вважати?

Міський голова Нової Каховки Володимир Коваленко переконаний: продумане рішення про об’єднання вимагатиме серйозної роботи, але це – шлях до подальшого розвитку громад. Нова Каховка вже має успішний досвід: багато років однією громадою живуть два міста і вісім сіл та селищ, які вже давно тісно пов’язані всіма сферами життя. Результати відомі: і міські, і сільські території активно живуть і розвиваються.

Володимир Коваленко – досвідчений керівник, на посаді міського голови з 2006 року, тож добре пам’ятає, яким був український шлях до децентралізації, які проблеми виникали на цьому шляху і як вони вирішуються сьогодні. Тож щоб розвіяти сумніви та відповісти на запитання читачів з приводу децентралізації, ми звернулися до міського голови.

    – Володимир Іванович, яка вона, децентралізація «по-українськи»? Які кроки вже зроблено і яких результатів варто очікувати від цього процесу?

– Питання децентралізації в Україні виникло не само по собі. Змінилася країна, змінилася форма власності. І відповідно виникло питання, яким чином будувати систему управління в державі  взагалі – починаючи з рівня села, селища, маленького міста. За 27 років Україна вивчила досвід інших держав – яким чином будується система стосунків між різними гілками влади, різними рівнями державних структур. І в основі абсолютної  більшості країн нині спостерігається чітке розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування і державними структурами. Для країни, яка прагне розвиватися, децентралізація – найвірніший шлях. Через таку реформу пройшли Польща, Словаччина, Литва, Латвія, Естонія. Як результат – розвиток економіки, соціальної сфери – особливо сільських територій.

В Україні достатньо тривалий період – років 10-15 назад – про децентралізацію розмова велася на рівні Асоціації міст України, на рівні заяв з боку керівників країни різного рівня. Ці розмови почалися як мінімум з 2003 року. Про це говорили чотири Президенти, до десятка Прем’єр-міністрів, які змінювали один одного. Завжди це питання було на порядку денному Асоціації міст України. У 2014 році було ухвалено базові нормативні документи, окреслено бачення реформи територіально-адміністративного устрою та місцевого самоврядування. Це створило передумови для реальних кроків децентралізації. Починаючи з 2015 року, після місцевих виборів, після приходу в систему управління державою колишнього міського голови Вінниці Володимира Гройсмана – спочатку як міністра ЖКХ, потім – Голови Верховної ради, а нині – Голови Уряду – він почав втілювати децентралізацію в реальне життя. Як систему адміністративного устрою і систему взаємовідносин, систему управління в країні.

Головною подією децентралізації 2015 року стало ухвалення 5 лютого Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад».  Ми стали свідками реальних кроків децентралізації в країні. Протягом 2016-2017 років розпочався активний процес створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ) – більше 200 територій проводили місцеві вибори, об’єднувалися села, селища. Дехто – продумано, а дехто – стихійно, хаотично. Та в будь-якому випадку країна обрала шлях, де основою суспільства стали ОТГ.

Протягом двох років, поки відбувалися ці об’єднання, виявився цілий ряд недоліків. В основі об’єднання мало бути збереження системи надання соціальних послуг і виведення їх на новий, більш якісний рівень. Такі послуги надавали міста обласного значення або районні центри. До них і в попередні роки зверталися мешканці прилеглих територій – сіл та селищ. При створенні об’єднаних територіальних громад  не завжди враховували ці можливості. Тож були випадки, коли намагалися об’єднатися кілька населених пунктів, жоден з яких не мав розвиненої системи надання необхідних населенню послуг. Тому одразу ці проблеми далися взнаки.

Нарешті з’явився важливий для формування спроможних громад в Україні законопроект №6466, який вступив у силу у 2018 році і  прирівняв громади міст обласного значення до спроможних ОТГ і дозволив приєднуватися громадам до міст обласного значення за спрощеною процедурою.  Приміром, місто обласного значення Нова Каховка має потужний комплекс  життєво важливих послуг: лікарню, школи, дитсадки, систему надання адміністративних послуг, сервісний центр для пенсіонерів, УПСЗН, комплекс закладів культури та спорту, якими користуються не лише новокаховчани, але й мешканці навколишніх громад. Тож для сусідніх з містом сіл та селищ найкращим варіантом є приєднання до Нової Каховки. Тим більше, що досвід таких взаємовідносин громади вже мають.

Закон №6466 дає можливість зберегти систему спільного життя міста і сусідніх населених пунктів. Новокаховська міська рада  пішла цим шляхом і вже пройшла більшу частину необхідних процедур для юридичного об’єднання з Дніпрянською селищною радою. 14 серпня було прийнято ще одне рішення сесії Дніпрянської та Новокаховської рад з метою об’єднання. Ми залишили всю систему управління, затвердили штати, структуру, всі механізми управління старостинським округом – а це чотири населених пункти. Чітко прописали стосунки двох громад, які передбачають, що всі кошти, які будуть зароблені Дніпрянською громадою, будуть направлені лише на її розвиток. Староста з відповідним новоствореним відділом розроблять програму  розвитку території – її будуть затверджувати на сесії Новокаховської міської ради. Все те, чим користувалися відповідні населені пункти, залишиться за ними. А після висновку Херсонської ОДА буде остаточне рішення сесії Новокаховської міської ради. І населені пункти, які приєднаються до Нової Каховки, отримають додаткові кошти  від держави на розвиток своїх територій. Ми переконали людей і переконалися самі, що рівень послуг, система управління всіх населених пунктів залишається такою, якою вона була, але в іншому юридичному статусі.

Закон №6466 дає право більшої довіри до системи співпраці і співіснування прилеглих територій. На мою думку, цей закон знищує всі сумніви і всі підстави для недовіри один одному. На сьогодні кожен відповідальний керівник повинен забезпечити територіальну громаду достойним рівнем життя і розгалуженою сучасною системою надання послуг. А кожна така успішно працююча територія і стане врешті частиною успішно працюючої держави.

В Новій Каховці мешкає багато людей із сусідніх районів, які в нашому місті живуть, навчаються, працюють, чиї діти в нас відвідують дитячі садки та школи, звертаються до лікарні, відвідують гуртки і спортивні секції. Бізнес багатьох прилеглих територій знаходиться на території Новокаховської міської ради. Розумним кроком для них буде приєднання. Сусіднім громадам не варто боятися, що хтось зазіхатиме на їх повноваження. Не секрет, що в багатьох селах та селищах бояться втратити владу. А як потім жити? Приклад об’єднання Новокаховської і Дніпрянської громад показує: якщо депутати керуються здоровим глуздом і відповідальністю – об’єднання призведе лише до поліпшення ситуації для обох громад.

Давня співпраця у Нової Каховки і з Чорнянкою. Мешканці села вже давно працюють, навчаються, живуть, розвивають свій бізнес на території Нової Каховки. І це дає селу лише позитивні результати. Ідея об’єднання існує вже понад 20 років, ще коли міським головою був Анатолій Анатолійович Лисенко. Таку перспективу можуть розглянути і мешканці Веселого, Козацького. Приєднання до міста обласного значення допоможе цим громадам активно розвиватися. Вони не втратять своїх повноважень, отримають послуги нової якості і перспективи. Але обирати – самим громадам.

                                                         Спілкувалась Вікторія Раєвська

[SvenSoftSocialShareButtons] Коментування і розміщення посилань заборонено.

Коментарі закриті.