ВСТУП У СПАДЩИНУ.

(на запитання відповідає головний спеціаліст Нижньосірогозького бюро безоплатної правової допомоги Олена Садловська)

Рано чи пізно питання оформлення та отримання спадщини виникає у кожного з нас. Будь-то квартира, яка залишилася у спадок від улюбленої бабусі, чи  частина будинку від тітки. Процедура вступу у спадщину не така проста, як може здатися людині, що не присвятила своє життя вивченню Цивільного Кодексу та спадкового права України. Порядок вступу в спадщину суворо регламентований, і процес оформлення спадщини в Україні умовно можна поділити на три етапи:

  • вступ у спадщину;
  • отримання свідоцтва про право на спадщину;
  • реєстрація права власності на спадщину.

Сьогодні про перший і найважливіший етап оформлення спадщини – вступ у спадщину – розповідає головний спеціаліст Нижньосірогозського бюро безоплатної правової допомоги Олена Сергіївна Садловська

На що слід звернути увагу людині перед початком оформлення спадщини? З чого саме потрібно почати?

Відомо, що вступ у спадщину залежить від того, яким чином він здійснюється. Законодавець розмежовує вступ у спадщину за законом і за заповітом. Отже якщо людина, яка померла, склала заповіт, то і спадкування буде здійснюватися за заповітом, а коли його немає – то за законом. Тому спадкоємцям необхідно переглянути всі документи, які залишилися після смерті особи, і з’ясувати, чи немає заповіту.

З’ясувавши, які є документи, спадкоємці особисто подають нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, а вразі, якщо воно невідоме – місцезнаходження нерухомого майна, або його основної частини.

– У нас вже лунало таке слово, як «спадкоємець». Хто саме має право на прийняття спадщини?

Спадкоємцями за законом можуть бути фізичні особи, якіє живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно із законодавством України, пріоритетним правом успадкування володіють спадкоємці першої черги в тих випадках, якщо спадкодавець не залишив заповіту. Тобто, йдеться про непорушність черговості спадкування.

Отже, спадок переходить до спадкоємців першої черги, якими є найближчі родичі спадкодавця (чоловік/дружина, діти, батьки). Якщо ж такі відсутні, право спадкоємства переходить до 2 черги, і так далі може переходити аж до 5 черги спадкування – тобто до інших родичів спадкодавця до шостого ступеня спорідненості включно.

Але якщо є спадкоємці першої черги, то вони можуть абсолютно спокійно звертатись до нотаріуса, який відкриє спадкову справу, і починати процес вступу в спадщину.

Що стосується спадкоємців за заповітом, то це можуть бути будь-які фізичні і юридичні особи, незалежно від сімейних або споріднених зв’язків із спадкодавцем.

А що робити, якщо в померлої особи немає спадкоємців і не складено заповіт? До кого переходить його майно?

– В цивільному законодавстві є таке поняття, як «відумерлість спадщини». У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Розповідає головний спеціаліст Нижньосірогозького бюро безоплатної правової допомоги Олена Садловська.

[SvenSoftSocialShareButtons] Коментування і розміщення посилань заборонено.

Коментарі закриті.