Батьки з указкою.

Оригінальну традицію започаткували в новокаховському техніко-економічному ліцеї. Один раз на рік місце за вчительським столом займають батьки учнів.

НКТЕЛ – заклад, відомий якісною організацією навчального процесу, передовими і інноваційними підходами. Не цураються тут використовувати і різноманітні педагогічні цікавинки. Батьки за вчителів – вдале доповнення до існуючих форматів.

«Таку практику ми почали впроваджувати з 2001 року. Я її привезла з Києва. І за ці роки вона стала нашою традицією. Спочатку було не просто – було не зовсім зрозуміло як це буде виглядати. Але, коли ми вперше провели такі уроки – були неймовірні емоції у батьків, у нас, у дітей. Взяти навіть таку елементарну річ: коли татусі прийшли в костюмах з краватками. Ми – вчителі, зрозуміли, якими нас хочуть бачити батьки. Звісно, це також дуже зближує батьків і дітей», – розповідає Тетяна Долецька – директор закладу.

Освітня зміна ролей триває один день на рік. Конкретну дату спочатку не встановлювали, лише згодом вирішили: інновацію проводитимуть напередодні свята 8 березня. Для більш комфортної взаємодії між учнями та батьками – заняття скоротили на 20 хвилин. Годинний лікбез допомагають готувати вчителі ліцею. Вони надають батькам конспекти, свої напрацювання, діляться порадами. А особливості внутрішньої кухні роз’яснюють вдома дітлахи. «Вони дають поради,  як краще провести урок. У мене самої є такий досвід. Мій чоловік проводив у сина урок фізики. Ще й вчителем був тоді Георгій Вікторович, який викладав цей предмет у мене та у мого чоловіка. Це надзвичайна відповідальність», – ділиться директорка.

Без численних книг та конспектів, у 10-А класі дивляться цікаве відео та пораються з роздатковим матеріалом. Замість основ класичної географії тут обговорюють актуальні екологічні проблеми. Палітра емоцій школярів змінюється щохвилинно: від сором’язливості на початку до глибокої зацікавленості під завісу уроку. Вже за кілька хвилин кожного тата чи маму вони сприймають, як свого. «Починала викладати я минулого року. Тоді у мене був урок літератури у формі гри «крокодил». Діти показували та намагалися вгадати авторів чи героїв творів української літератури. З ними цікаво. Я звернула увагу: спочатку вони більше відволікалися та метушилися, а потім сконцентрувалися на проблемі», – розповіла одна з матусь-вчителів Марина Олександрівна. Вона відмітила: найбільш цінну пораду дав її син, який закликав не бути на уроці мамою.

Були й такі батьки, які освоювали викладацьку майстерність вперше. Про свою мотивацію стати «вчителем на день» розповідає пані Христина – мати одинадцятикласника: «Для мене це вперше, досвіду не маю. Коли ти розумієш, що твоя дитина вже у випускному класі, і її навчання у школі завершується – постійно хочеться бути ближче. Тому вирішила – побуду в ролі вчительки. Це допоможе краще зрозуміти нашу молодь. Коли ти опиняєшся у шкірі викладача – більше починаєш розуміти, як потрібно  вибудовувати відносини з дітьми. І емоційно, і психологічно».

Батьки самі могли обрати викладацьку дисципліну, яка їм близька по освіті, інтересам, духу. Від стандартів шкільної програми вирішили далеко не відходити – теми уроку зберегли. Однак для більшої користі – уроки наситили інтерактивністю. Такі експерименти учні прийняли на «ура». «Все дуже сподобалося. Знайшли для себе багато корисної інформації. Батьки в такий спосіб намагаються знайти спільну мову з нами. До того ж, тебе не лякає той факт, що отримаєш двійку», – ділиться враженнями одна з учениць.

Тетяна Долецька залишилась задоволеною результатами такого співробітництва, та подякувала батькам. «Ми вдячні вам за те, що ви набралися сміливості і цього дня разом з нами та вашими дітьми. Ви на них дивитеся по-іншому, вони на вас також. Сподіваємось, це робить всіх вас ще ближчими один до одного».

Ігор Бурлаченко

[SvenSoftSocialShareButtons] Коментування і розміщення посилань заборонено.

Коментарі закриті.