ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ПОЛЕГЛИХ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ

…22 червня 1941 року о 4 годині ранку безжалісний, смертельний подих війни перетнув кордон, і розпочалася тривала і жорстока радянсько-німецька війна.

Війна 1941 року увірвалася в юність попередніх поколінь наших земляків, мов чорний смерч.

Щороку 22 червня український народ вшановує світлу пам’ять мільйонів загиблих в тій війні. Горем і болем вона увірвалася в кожну українську домівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю. Обов’язок нащадків – навіки зберегти пам’ять про тих, хто звільняв рідну землю, боронив її від нападників і здобув Перемогу у цій війні.

В цей день новокаховчани знову прийшли до міського Парку Слави. 8 травня цього року тут побільшало могил, де спочивають нині останки молодих бійців, які загинули на Нікопольському плацдармі. Ім’я лише одного з них відоме. В парковій тиші чути спів пташок, шелест листя беріз та лип. Мирна тиша… Тут біля Вічного вогню мовчки стояли новокаховчани різного віку – від фронтовиків до школярів.

Звернувшись до громади, міський голова Володимир Коваленко сказав: «Все, що на землі відбувається, робиться від імені людей і здавалося б заради них. Якщо це так – то чому в історії кожного народу взагалі, і зокрема – українського, є трагічні сторінки, якщо все робиться людьми і заради людей? У цьому парку, під тихий шелест дерев, знайшли спокій тіла і душі невідомих – крім одного імені – наших співвітчизників. Ми не знаємо, скільки їм було років, з яких вони сімей, кого вони залишили по собі, або не мали нікого. Все, що  ми змогли для них зробити – перепоховати у нашому парку. Вони тут упокоєні. А їх однолітки, які повернулися живими, побудували місто, в якому ми з вами тепер живемо. І тому буде прикрою несправедливістю, коли ми повз цей Вічний вогонь пройдемо, втупивши очі у смартфон. Саме тут, у цьому місці, має оживати  пам’ять минулих років – зупиніться, згадайте сторінки історії, долю людей, завдяки яким ми сьогодні живемо. Нехай пам’ять пульсує у серці кожного з вас.  Тоді може не буде чергових справ заради людей, зроблених людьми, після чого наступне покоління буде або плакати, або згадувати про тих, кого немає в живих.

Сьогоднішній день – не просто дата в історії нашого народу. Ця пам’ять повинна жити. Тільки гостре відчуття реальності того дійства і усвідомлення його наслідків нас залишить людьми. І ми уникнемо тих помилок, які призводять до численних жертв. Наш народ заслужив  бути щасливим. Але без участі кожного з нас, і без пам’яті про них це щастя ніколи не прийде. Всім загиблим – вічна слава! Нинішнім поколінням – добрих справ заради них, заради нас і наших нащадків».

Взяв участь у мітингу ветеран Другої світової війни, учасник бойових дій, полковник у відставці Степан Тимофійович Міненко. «Ця дата негативно вплинула на подальшу долю нашої держави,- сказав він. – Вдячні нащадки в цей день згадують загиблих. Ці дати відзначають для того, щоб наступні покоління знали, яку велику ціну заплачено за Перемогу». Від імені всіх фронтовиків  Степан Тимофійович подякував присутнім на мітингу за їх пам’ять, побажав миру та пообіцяв зустрітися наступного року на ювілейний День Перемоги.

На мітингу до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні до новокаховчан приєдналася делегація дітей з міста-побратима Дрогобича.

Секретар Новокаховської єпархії, протоієрей Миколай (Ананьїн) закликав присутніх щирою молитвою подякувати всім, хто віддав свої життя заради миру. «Коли ми згадуємо ці події – ми думаємо не про смерть. Коли молимося за полеглих – ми мріємо про світле і мирне життя». Він зазначив: у важкі роки, коли потрібно захищати країну від ворога, необхідна єдність і мир між людьми. «Це тяжко. Але ніхто не казав, що буде легко, – продовжив отець Миколай. –  Невже легко сидіти в окопах день і ніч, щохвилини ризикуючи життям? Але воїни роблять це. А ми маємо берегти єдність і любов – як це робив Ісус, апостоли, герої, яких ми прийшли вшанувати. Бажаю всім вам зберегти один до одного повагу і любов. І тоді пам’ять про тих, кого ми вшановуємо, буде вічною».

На мітингу лунали пісні про війну у виконанні учасників міського хору ветеранів війни та праці (керівник Світлана Ричкова).

До Вічного вогню  новокаховчани поклали вінки та квіти.

[SvenSoftSocialShareButtons] Коментування і розміщення посилань заборонено.

Коментарі закриті.