АНАТОЛІЙ БАХУТА: ГЕНІАЛЬНІСТЬ У ПРОСТОТІ

Поет, журналіст Анатолій Бахута пішов з життя 1 серпня 1990 року. Зусиллями його друзів, літераторів, послідовників його творчості  в будинку, де він жив у Новій Каховці – на вулиці Шевченка, 7 було створено літературно-меморіальний музей. Школі №2, в якій вчився Анатолій Бахута, присвоєно його ім’я.

Щороку в музеї поета проходять зустрічі літераторів. Найважливіші з них – до дня народження поета 2 січня і дня його пам’яті 1 серпня – саме в цей день премії Анатолія Бахути отримують переможці щорічного міського конкурсу в двох номінаціях – поезія і проза. І кожного року лунають спогади і вірші-присвяти від сучасних літераторів – яскравій самобутній особистості, талановитому поету і журналісту Анатолію Бахуті. Сьогодні до Вашої уваги, шановні читачі, деякі з цих спогадів та присвят:

ПРИСВЯТИ АНАТОЛІЮ БАХУТІ

Не поживши як слід, до пуття,

(Що тут може для нас бути втішним!)

Лиш спіткнешся у колі життя –

Твоє місце вже заняте іншим.

І нехай він для нас не помер,

Бо ще теплі такі його вірші.

Але як нам змиритись тепер,

Що його не зустрінемо більше?

Давним-давно уже зима

Не знати, чим хизується.

Чого ж це й досі Вас нема

Сьогодні на цих вулицях?

Чи десь приглянулись чужі?

Та Муза – не розбійниця.

Мені до крику у душі

У Вашу смерть не віриться!

Світлана Трофимчук

 

По прочтении стихов Анатолия Бахуты!

Струной звенящей на ветру сомнений,

Свечой Любви, дающей людям свет,

Так жил поэт, ну скажем так, не гений,

Хотя, простите, почему же нет!

Кто скажет так, без всяких апелляций,

Кто возразит, его стихи прочтя,

Без пафоса, восторгов и реляций,

В которых он нам открывал себя!

Лишенных напрочь дутого престижа,

Бахвальства, лицемерия, брехни,

Его стихи, поэта с ними иже,

Ты их прочти и в сердце сохрани!

Пойми творца с ранимою душою,

Таких, как он, не сыщешь днем с огнем!

И рассмотри то светлое, большое,

Что в его мыслях видно, словно днем!

Наполни сердце радостью с печалью –

Ведь он для нас их делит пополам,

Как и надежду, что за дальней далью

Для нас он жив и очень нужен нам!

Анатолий Яковлев. 31 июля 2009 г.

[SvenSoftSocialShareButtons] Коментування і розміщення посилань заборонено.

Коментарі закриті.