«ХОДІМО, ДРУЗІ, В ГОСТІ ДО БАХУТИ!».

… На сцені, прикрашеній рушниками – портрет Анатолія Павловича Бахути. Ліворуч – книжкова виставка «В життя я ще прийду» – збірки творів поета, які при житті йому побачити не судилося. Далі – виставка художньої літератури лауреатів літературної премії ім. А.Бахути – вже сучасний період новокаховської поезії та прози.

На стендах – фото з життя поета, які нині дбайливо зберігаються в його будинку, що став музеєм. А в самому музеї – виставка творчих робіт дітей та молоді Нової Каховки, присвячених ювілею митця.

На імпровізованій сцені – портрет Анатолія Бахути та напис – «Без України вигорить душа. Без України буду сиротою». Так зустрічали гостей першого серпня, в день пам’яті поета і журналіста Анатолія Бахути, на подвір’ї його будинку-музею.

В цьому році видатному земляку мало б виповнитися 80 років. А 1 серпня – 29 років з того дня, як він завершив своє земне життя. Літературна спадщина Анатолія Бахути – це продовження кращих традицій української культури ХХ століття: понад чотири тисячі творів – ліричні та філософського складу вірші, поеми, байки, гуморески, афоризми, малюнки, лінгвістичні дослідження, футуристичні розвідки. Поет досяг вершини художньої досконалості в жанрі філософської лірики, продовжуючи кращі традиції старшого покоління українських поетів.

Його літературні твори, журналістські матеріали друкувалися в місцевій та обласній пресі, в столичних журналах «Ранок», «Україна», «Дніпро», «Перець», в газеті «Молодь України». Статі, репортажі з його підписом були завжди професійно досконалі. Творча палітра Анатолія Бахути досить багата. Поет чекав відголосу від середовища, в якому жив, від суспільства. Але визнання при житті не здобув. Важкий недуг трагічно обірвав його життя, яке було недовгим – 51 рік. Він пішов у розквіті сил. Поет пророчо писав: «В життя я ще прийду!». І дійсно, справжнє визнання прийшло до нього вже після смерті. Лебединою піснею став для нього вірш «Жалкування», написаний у 1989 році, за рік до смерті поета, де є такі рядки:

                                       …А жаль, а жаль, що на планеті

                                       За весь відпущений нам вік

                                       Ми суть говоримо лиш мертві –

                                       І не говоримо живі…

З 2015 року традиційний захід вшанування пам’яті поета набув нового масштабного значення. За ініціативою відомого поета, прозаїка, журналіста Леоніда Марченка, при активній підтримці міського голови Володимира Коваленка було запроваджено Конкурс серед місцевих літераторів на здобуття премії імені Анатолія Бахути в двох номінаціях – поезія та проза. Про це, вітаючи новокаховчан та гостей на подвір’ї  будинку-музею, говорили заступник міського голови Володимир Сироватка і начальник міського відділу культури і туризму Наталія Зарудна.

Вони нагадали: рік 2019-й – рік ювілею поета-земляка. Задля популяризації його творчості, увічнення його пам’яті – керівництвом міста, міським відділом культури і туризму було заплановано цілий ряд творчих зустрічей та конкурсів. Відбувся міський фестиваль-конкурс дитячої та молодіжної творчості «Дотик до чуда», який проходив з грудня 2018 року по 15 лютого 2019 року. У трьох номінаціях фестивалю-конкурсу взяли участь понад 200 учнів шкіл та студентів учбових закладів міста. 20 переможців у номінаціях «Художнє читання» та «Література» та 9 переможців в номінації «Художня творчість» отримали дипломи.

Для підтримки талановитих літераторів нашого краю та виявлення нових талановитих майстрів літературного слова  вже 5-й рік поспіль проводиться Літературний конкурс на здобуття премії імені Анатолія Бахути за кращий художній твір в номінаціях «Художня література – поезія» і «Художня література – проза».В цьому році у літературному конкурсі взяли участь 14 чоловік.

Для визначення переможців та дипломантів Конкурсу було створено журі, до складу якого  запрошені літератори, журналісти, фахівці у сфері української мови та літератури. Журі очолив відомий поет, прозаїк, журналіст, документаліст, публіцист, сатирик-гуморист, член Національної спілки письменників України, Національної Спілки журналістів України та Міжрегіональної спілки письменників Леонід Марченко. Серед членів журі були український письменник, поет, пісняр, Заслужений працівник культури України, член Національної Спілки письменників та Національної Спілки журналістів України Олег Олексюк, херсонський поет, перекладач, член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників, лауреат літературних премій ім. Павла Усенка, Бориса Нечерди та Національної премії України ім. Т.Шевченка Анатолій Кичинський, поетеса, прозаїк, кандидат у члени Національної спілки письменників України, лауреат Літературної премії ім.. Анатолія Бахути Світлана Трохимчук. Разом із головою та членами журі – херсонськими літераторами, до Нової Каховки прибули херсонські журналісти – заступник голови обласної організації Національної Спілки журналістів Любов Брусик; Почесний громадянин міста Херсона, письменник, поет Василь Гайдамака; поетеса, краєзнавець Людмила Постриган.

На здобуття премії у цьому році було подано 14 заявок – від 11 учасників в номінації «Художня література – поезія» та 3 заявки – в номінації «Художня література – проза».

Голова журі Леонід Марченко із задоволенням привітав всіх присутніх, подякував керівництву міста, відділу культури і туризму, музею за дбайливе ставлення до творчості поета і за важливі кроки підтримки сучасних новокаховських літераторів. Леонід Марченко вручив Грамоти і подарунки учасникам конкурсу.

В цьому році на розгляд журі свої твори представили новокаховські літератори Владислав Голєв, Віталій Дарибогов, Людмила Єгорова, Людмила Ілларіонова, Валерія Куркіна, Надія Потапова, Надія Тогобицька, Світлана Григоренко, Микола Дзюбенко, Марія Єщенко, Дмитро Кириченко, Леся Левчук, Микола Череміс.

Своїми спогадами  поділився член журі, поет, перекладач, друг та колега поета і журналіста, в минулому – керівник відділу газети «Нова Каховка», в якому працював Анатолій Бахута, Валерій Кулик.

«На цьому подвір’ї після того, як не стало Анатолія Павловича, я вже вшосте. Яка чудова справа, що ми тут вручаємо Літературну премію за досягнення у поезії та прозі. Дивлюся на присутніх – багатьох з них давно знаю. Це дуже добре, що люди долучаються до художнього слова. Я завжди з особливим почуттям заходжу на це подвір’я. Згадую роки нашого спілкування тут, і роки нашої спільної роботи».

Анатолій дуже часто розповідав, як вони жили на Київщині – він там народився, і батьки приїхали на будівництво ГЕС. Як вони будували Каховську ГЕС, місто. Ці всі спогади яскріли розповідями про людей. Він настільки любив новокаховчан – з якими працював, дружив. Дуже тяжко ми переживали, коли він хворів. У цій хаті місяців сім він не піднімався з ліжка. До нього приходили друзі, колеги, провідували. Анатолій Португальський, який свого часу очолював музей, пам’ятає ті часи.

По натурі Анатолій Бахута був невсипущий, енергійно націлений, та гордовитий – не давав, щоб його критикували! Я був заввідділом, а він – кореспондентом. Мені – 25, а йому – 35 років. Вичитую його матеріал і бачу – в нього повторюються сполучники «і». Я замінив їх на «та». Він забігає до кабінету і кричить: «Валерій Павлович, Ви що – геній? Мене почали правити!». Він кипів, був дуже роздратований. А заходить журналіст Ільїн – зараз він мешкає в Миколаєві – і каже: «Анатолій Павлович, та заспокойтесь, в одному ж кабінеті два генії аж ніяк не можуть бути». Бувало, через стіну він мені кричить: «Тисячу сто». Це хто більше рядків напише. А я йому: «Тисячу сто п’ятдесят!». А він: «Тисячу триста!». Таке було змагання!

Дуже добре, що сьогодні ми відзначаємо літературні таланти Нової Каховки. Знаєте, от поряд зростають особняки… А поряд –  ця хатина, яка приголубила свого часу поета, яку будували батько й мати…

Бахута був романтиком! Він – наче величний і красивий катамаран, який хотіли побувати в Новій Каховці. І спустити його з верхньої частини Дніпра – і щоб він пішов аж до самого моря!».

Валерій Кулик прочитав присвяту Анатолію Бахуті:

«Ходімо, друзі, в гості до Бахути. Посидимо у нього у дворі. Ген журавлі курличуть угорі. Їх крику нам уже не обминути. І до кінця не можемо збагнути, що дня уже нема в календарі. Сумний фінал як вирок у цій грі. З дилемою «Чи бути – чи не бути?». А сад цвіте, який ти посадив. І слова гаряч б’є мені у скроні. Біжать з віків козацькі дужі коні. Пішов поет із повним серцем див  за горизонт… Ще не розтанув дим, яким думки сіяли безборонні (2008 рік).

Валерій Кулик побажав новокаховчанам продовжувати літературні зустрічі в наступні роки, надалі підтримувати сучасних літераторів, і пам’ятати Майстра, знати його творчість і знайомити з нею все більше читачів.

Після цих слів настала хвилююча мить зустрічі – Володимир Сироватка і Наталія Зарудна оголосили імена цьогорічних переможців і володарів Літературної премії  імені Анатолія Бахути. Отже, час дізнатись і вам ці імена.

В номінації «Художня література –поезія» у 2019 році перемогла Людмила Єгорова, в номінації «Художня література – проза» – Дмитро Кириченко. Вони отримали квіти і подарунки. І премії – по 5 тис. грн.. кожен! Щиро вітаємо переможців, і запрошуємо літераторів міста вже готуватися до участі у конкурсі наступного року.

Голова журі Леонід Марченко висловив свої пропозиції на наступний рік. По-перше, нагадав літераторам-майбутнім конкурсантам: не потрібно подавати по кілька книжок на конкурс – обирайте найкращу свою книжку! А також запропонував залучити до участі у Літературному конкурсі тих літераторів, письменників зі всієї Херсонщини, які пишуть про Нову Каховку і новокаховчан.

Учасники зустрічі змогли пересвідчитись, що у Новій Каховці є не лише талановиті поети і письменники, але й успішні юні музиканти. Грою на акордеоні зачарував Михайло Геращенко, неймовірну насолоду класичної музики подарував дует скрипалів – Єлізавета Коренькова і Марія Жаркова. Вірш Анатолія Бахути «Роздуми про людяність» нагадала член літературного об’єднання Валерія Куркіна.

Директор музею-садиби Анатолія Бахути – Тетяна Лупашко – висловила щиру подяку керівникам і колективам, які опікуються закладом. Особливі слова вдячності – міському голові Володимиру Коваленку за активну підтримку щорічного конкурсу і допомогу, депутатам міської ради за прийняття важливих рішень, які сприяють успішній роботі закладу. В першу чергу – Сергію Хоменку, Лілії Микитенко, Олександру Афанасьєву, Олені Іщенко.  Подяка постійним помічникам музею – керівникам КП «Екосервіс» і «Міський водоканал» – Василю Нікуліну і Валерію Радованцю, ректору гуманітарного інституту «Україна» Георгію Севрюкову, директору Новокаховського агроколеджу Геннадію Іванову, ПП Олександру Улітичу. А також вірному спонсору конкурсу – «Дому марочних коньяків «Таврія» (керівник Олег Єрьоменко, голова профспілкового комітету Альвіна Легутенко). Тетяна Лупашко повідомила: депутати міської ради підтримали рішення про виділення з міського бюджету 10 тис. 250 грн. – завдяки цьому було встановлено пам’ятник на могилі Анатолія Бахути. До створення пам’ятника долучились художник Дмитро Артеменко і  приватний підприємець Костянтин Зотов. Щира подяка їм за це!

Подяки і подарунки від спонсорів отримали і члени журі.

Тетяна Лупашко висловила сподівання на подальшу співпрацю з усіма друзями музею. Подякувала журі конкурсу, яке працювало на громадських засадах. І запросила літераторів готуватися до наступного конкурсу, який відбудеться у 2020 році.

Того дня керівництвом міста було надано автобус, і всі, хто бажав відвідати могилу Анатолія Бахути, покласти квіти до його оновленого пам’ятника – змогли це зробити.

Херсонські літератори насолоджувались красою Нової Каховки. Зізнавалися: в нашому місті надзвичайно затишно і красиво. Тому вирішили здійснити невеличку прогулянку містом, вшанувати пам’ять відомих українців. Побували біля пам’ятника Олександру Довженку і Тарасу Шевченку, здійснили прогулянку міським парком, відвідали «Казкову діброву».

А новокаховські літератори повернулися до музею і отримали чудову нагоду поспілкуватися, поринути у спогади і насолодитися поетичною творчістю.

Новій Каховці пощастило – серед тисячі джерел життя в ній є невичерпне джерело творчості, яке здатне врятувати кожного від пустелі байдужості і відчаю. Долучайтесь, цієї цілющої води вистачить на всіх.

                                                                                     Вікторія РАЄВСЬКА

 

Виступи юних музикантів під час вручення Літературної премії імені Анатолія Бахути.

[SvenSoftSocialShareButtons] Коментування і розміщення посилань заборонено.

Коментарі закриті.