ЗАРЕЄСТРОВАНИЙ, АЛЕ НЕ ПРОЖИВАЄ – ЩО ДАЛІ?

Актуальним питанням сьогодення є питання зняття з реєстрації особи, яка зареєстрована у житловому приміщенні (будинку або квартирі), власником якого Ви є.

Кожен громадянин має право на житло. Це право закріплене статтею 47 Конституції України. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до статті 379 Цивільного кодексу України, житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначене та придатне для постійного або тимчасового проживання в ньому. Реалізуючи своє право на житло, людина може користуватись тільки тим житлом, право користування яким у неї виникло на підставі правочину, або на підставі закону. Таке право виникає у власника житла, членів його сім’ї, орендаря (наймача) житла та членів його сім’ї.

Інколи так складаються обставини, що в житловому приміщенні (будинку або квартирі), зареєстрована людина (або навіть кілька), яка фактично там не проживає. Це створює ряд перешкод та незручностей для власників житла. Це і надмірне нарахування плати за комунальні послуги, і відсутність можливості отримати житлову субсидію. Та і взагалі людина позбавляється можливості вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Найлегший та найшвидший шлях зняття такої особи з реєстрації місця проживання – за її добровільною згодою на підставі особистої заяви. Для цього особі необхідно особисто звернутися до Центру надання адміністративних послуг. РАЗОМ ІЗ ЗАЯВОЮ ПОДАЮТЬСЯ:

  • документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання. Найчастіше це паспорт громадянина України у формі книжки або ID-карти). Також, такими документами можуть бути тимчасове посвідчення громадянина України; посвідка на постійне або тимчасове проживання; посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист. Якщо питання стосується дитини у віці до 14 років – подається свідоцтво про народження.
  • квитанція про сплату адміністративного збору.
  • військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на
    військовому обліку).
  • документ, що підтверджує повноваження особи як представника, та документ, що посвідчує особу такого представника – у разі подання заяви не особисто, а представником. Найчастіше таким документом є нотаріальна (або прирівняна до неї) довіреність. Цей пункт не поширюється на випадки, коли документи про реєстрацію подаються батьками або усиновлювачами малолітньої дитини.

Також ЗНЯТТЯ ОСОБИ З МІСЦЯ РЕЄСТРАЦІЇ, відповідно до пункту 26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №207, МОЖЕ ПРОВОДИТИСЬ НА ПІДСТАВІ:

  • свідоцтва про смерть,
  • повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;

НА ПІДСТАВІ ІНШИХ ДОКУМЕНТІВ, ЯКІ СВІДЧАТЬ ПРО ПРИПИНЕННЯ:

  • підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства (інформація територіального органу ДМС або територіального підрозділу ДМС, на території обслуговування якого зареєстровано місце проживання особи; про закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання або копія рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання чи скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання в Україні);
  • підстав для проживання бездомної особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту (письмове повідомлення соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту);
  • підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів).

Зняття з реєстрації місця проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, стосовно яких встановлено опіку та піклування, здійснюється за погодженням з органами опіки та піклування.

Також існує ще один спосіб зняття з реєстрації місця проживання особи – судовий.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України  «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового  рішення, яке набрало законної сили, про:

1) позбавлення права власності на житлове приміщення;

2) позбавлення права користування житловим приміщенням;

3) визнання особи безвісно відсутньою;

4) оголошення фізичної особи померлою.

Тобто таку особу можна зняти з реєстрації без її згоди виключно на підставі рішення суду.

Така позовна заява подається в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за місцезнаходженням жилого приміщення.

Отже, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить від вирішення питання про її право користування житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.

Звертаємо Вашу увагу на те, що суд не здійснює зняття особи з місця реєстрації, а лише визнає особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Після набрання судового рішення законної сили, власнику житлового приміщення необхідно звернутись з рішенням суду та заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи до Центру надання адміністративних послуг за місцезнаходженням житлового приміщення, в якому зареєстрована особа.

Начальник ЦНАП                                                                                    Юлія Орманжи

[SvenSoftSocialShareButtons] Коментування і розміщення посилань заборонено.

Коментарі закриті.