«ЖИТТЯ ТАКЕ КОРОТКЕ. ПОСПІШАЙТЕ ТВОРИТИ ДОБРО»

10 вересня 2019 року в Україні відзначають 125-ти річчя з дня народження видатного українського кінорежисера, справжнього патріота України Олександра Петровича Довженка.

Його життя тісно пов’язане з Новою Каховкою. Олександр Довженко  як впливовий на той час громадський діяч вніс вагомий вклад у те, що ми нині називаємо обличчям Нової Каховки: її планування, архітектурне оздоблення громадських та житлових будівель міста, а також відображення  натхненної праці людей в літературі та кінематографі.

Під час будівництва Каховської ГЕС та міста гідроенергетиків – Нової Каховки – кінорежисер Олександр Довженко написав книгу та почав зйомки художнього фільму «Поема про море», в якому закарбував трудовий героїзм будівельників та перших мешканців міста.

Тому, враховуючи ювілейну дату народження Олександра Довженка, який безмежно любив Нову Каховку, міський голова Володимир Коваленко навесні цього року ініціював проведення низки заходів в місті для відзначення цієї дати.

Перше засідання організаційного комітету, що був утворений розпорядженням міського голови №233-р від 26 липня 2019 року, відбулося 3 вересня. На ньому остаточно сплановано низку заходів, які пройдуть не лише в день народження митця, але й до кінця 2019 року.

Центральним заходом 10 вересня стануть урочистості «Я народився і жив для добра і любові», які пройдуть у міському Палаці культури. В фойє Палацу будуть виставлені експонати з фондів музею історії Нової Каховки, музею О.П.Довженка, що діє у  ЗОШ №1, та книжкова виставка Центральної міської бібліотеки. Всі вони розповідають про Олександра Довженка, його творчість та зв’язки з нашим містом.

У кінотеатрі  «Юність» 9 вересня о 12.00 відбудеться показ художнього кінофільму кінорежисера Олександра Довженка «Поема про море».

Низкою заходів відгукнуться на ювілейну дату бібліотеки міста. Так, 12 вересня у Центральній міській бібліотеці буде проведено вечір-портрет  «Я син свого часу – і весь належу сучасникам своїм», у бібліотеці №2 буде проведено літературний портрет «Геній, що жив серед нас».

У картинній галереї ім. А.С.Гавдзинського відкрилася художня виставка із фондових робіт, присвячена ювілею митця.

17 вересня о 9.00 у Новокаховській ЗОШ №1, що носить ім’я Олександра Довженка, та біля його пам’ятника відбудеться традиційна посвята першокласників у довженківці.

Протягом вересня заплановано проведення туристичних маршрутів «Довженковими стежками» для учнів, студентів та всіх бажаючих.

ВІДОМІ ВИСЛОВИ ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА

ЙОГО ЦИТАТИ І АФОРИЗМИ ВАРТО ПРОЧИТАТИ КОЖНОМУ

Бог в людині. Він є або немає. Але повна його вiдсутнiсть – це великий крок назад і вниз. В майбутньому люди прийдуть до нього. Не до попа, звичайно, не до приходу. До божественного в собі. До прекрасного. До безсмертного. I тодi не буде гнiтючої сірої нудьги, звірожорстокого, тупого і скучного, безрадісного будня.

Боже мiй, скiльки нещастя народу принесли нашi тупоголовi воєначальники i скiльки ще принесуть !..Що їм до народу?

Вiйну називають мистецтвом. Вона таке ж мистецтво, як шизофренія або чума.

Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, другий – зорі. Що кому.

Дитинство дивується. Молодiсть обурюється. Тiльки лiта дають нам мирну рiвновагу i байдужiсть.

Життя народу – у жнивах ланів.

Життя таке коротке. Поспішайте творити добро.

Забудеш товариша, зоставиш у біді – даремно ти на світ рождався.

І стоїть Україна перед нашим духовним зором у вогні, як неопалима купина.

Кладовище – це дзеркало людських взаємин.

Краще загинути в бою, ніж конати в животінні другорядного пасинка історії.

Лише сильним дано право на безсмертя.

Людина повинна завжди пам’ятати, звідки вона пішла в життя. Людина не має права бути безбатченком.

Людська душа – це чаша для горя. Коли чаша повна, скільки не лий уже, більше не вміститься.

Мистецькі твори треба складати в пам’ять мертвих і в ім’я ненароджених.

Навчіть поважати, шанувати й любити людську особистість, виховайте у молодих повагу до старших, хоча б до батьків, і кладовища самі прикрасяться.

Народ мiй український чесний, тихий i роботящий, що нiколи в життi не зазiхав на чуже, потерпає i гине, спантеличений, обездолений… Болить у мене серце день i нiч…

Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців.

О трибуно! Скільки дурнів сходило з тебе переможцями.

Пiд моїм українським дубом їдять жолудi… свинi й шакали.

Погубила нас нещаслива наша географія і невдала наша історія.

Прославитись ми можемо тільки смертю.

Страшеннi дiла роблять на Українi. Страшеннi дiла. Уже знищено багато мiльйонiв людей, а скiльки вимре вiд голоду, од снарядiв, од бомб i розстрiлiв, одному Богу вiдомо.

Сучасне – завжди на дорозі з минулого в майбутнє.

Таке ось каліцтво: голова з вищою освітою, серце з нижчою, а шлунок темний і потребує много харчу і напоїв.

Там, де виховують рятуватись, не перемагають.

Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу.

Український чесний наш народ понiс найтяжчi жертви в цiй вiйнi.

Чи подивлюсь на пустелі, на кладовища, чи поплачу на руїнах і перелічу мільйони втрат? А потім умру од горя, щоб не бачити, як заселятимуть тебе, мати моя Україно, чужими людьми, як каратимуть твоїх синів і дочок за німецьке ярмо, за німецьких байстрюків, за каторжну працю в Німеччині, за те, що не вмерли вони з голоду і діждалися нашого приходу. Прокурорів у нас вистачить на всіх. Не вистачить учителів, бо загинуть в армії, не вистачить техніків, трактористів, інженерів, агрономів. Вони теж поляжуть у війні, а прокурорів і слідчих вистачить. Всі цілі й здорові, як ведмеді, і досвідчені в холодному своєму фахові. Напрактиковані краще од німців ще з 1937 року.

Я був багато хвалений і не раз осуджений за свої роботи і прийшов до висновку, що мірою поступу творчості життя повинно бути добро, а не зло.

Я зневажаю уряд України за його скотиняче ставлення до пам’ятників своєї старовини. У нього немає любові до народу. Народ має підстав ненавидіти всіх нас за це.

Якщо ти за все життя не посадив жодного дерева – плати за чисте повітря.

Я люблю Нову Каховку. Люблю Дніпро – велику річку мого народу, чисте ласкаве повітря, ясне небо і широту у всьому. І стриманість в пейзажі, і величавий спокій. І ніде мені не хотілося би так жити, як тут, на чудесному березі, ніде і ніколи я не пройнявся так любов’ю до людей, як тут. Каховка, де колись, у минулому столітті, батракував ще молодий мій батько, стала Батьківщиною мого серця, вітчизною найдорожчих моїх почуттів.

Я один за межами України моєї, землi, за любов до якої менi мало не одрiзали голову, пiддавши остракiзму, великi вождi i малi їх слуги – українськi недобитки убогi в великих i менших чинах.

Я помiтив, що характерною рисою тупих людей, що займають iнодi вiдповiдальнi посади, є умiння швидко приймати радикальнi рiшення з усякого питання.

[SvenSoftSocialShareButtons] Коментування і розміщення посилань заборонено.

Коментарі закриті.