«СПОДІВАЄМОСЬ, ЩО НАС ПОЧУЮТЬ»

8-9 жовтня Аспен Інститут Київ провів консультації зі стейкголдерами (зацікавленими сторонами) реформи децентралізації.  Предметом обговорення стала аналітична записка, щодо впливу реформи на місцевий економічний розвиток. Участь у діалозі взяли представники 7 регіонів країни, які є лідерами на місцевому та національному рівні: народні депутати України, представники МінРегіону, місцевого самоврядування та місцевих органів державної влади, громадських об’єднань, міжнародних організацій, експерти, а також учасники Програми «Добре врядування», які представляють 11 регіонів України.

Учасником цієї зустрічі був і міський голова Нової Каховки, член Правління Асоціації міст України Володимир Коваленко. Ми попросили його поділитися враженнями від зустрічі.  Ось що розповів Володимир Коваленко:                                                            

– Нове керівництво Уряду і профільного Міністерства – нині це Міністерство розвитку регіонів та територій, запроваджують механізм вивчення реального стану повноважень органів місцевого самоврядування, їх фінансових спроможностей. Загалом, вивчаються ті проблеми, які сьогодні заважають реально вирішувати питання на місцях. Наскільки це буде дієвим механізмом в покращенні стану справ на місцях – час покаже. До цього моменту цими питаннями займалася Асоціація міст України, її правління, виконавча дирекція.

8 жовтня у великій залі засідань Мінрегіону в Києві відбулася зустріч – програма називається «Добре врядування». Відбувся діалог зі стейкголдерами по реформі децентралізаційних питань. Було представлене велике коло учасників. По-перше, це ініціатори зустрічі – Кабінет Міністрів, народні депутати, представники бізнесу – найбільше їх цікавили деталі майбутньої земельної реформи. Були представники інститутів, які вивчають проблеми місцевого самоврядування і займаються внесенням змін до законодавчих актів. Було багато представників органів місцевого самоврядування, державних адміністрацій. В ході зустрічі намагалися з’ясувати, які проблеми найбільш актуальні сьогодні для місцевого самоврядування, де є неузгодженість або протиріччя в законодавстві. Але одразу вималювалися декілька найбільш вагомих дискусійних питань.

По-перше, на сьогодні немає стабільного, перспективного на декілька років розуміння можливостей територій. Що мається на увазі? Немає стабільного Податкового кодексу, те ж саме – з Бюджетним кодексом. Щороку приймаються нові правила, які визначають фінансовий стан територій. Тому ми не можемо планувати життєдіяльність громад на більш довгий термін, ніж один рік. Це пов’язано з тим, що міняється база надходжень до місцевих бюджетів. Зростає кількість повноважень, які декларуються і направляються в бік органів місцевого самоврядування – в тому числі і делегованих повноважень, як питання освіти, медицини, пільгового перевезення, пільгових ліків. А ці питання – це державні зобов’язання. Їх потихеньку переклали на органи місцевого самоврядування. При тому, що кошти з місцевих бюджетів пішли в зворотньому напрямку. І якщо по повноваженням відбувається децентралізація, то по коштам навпаки – централізація. На сьогодні, плануючи бюджет 2020, ми вже повинні передбачати значно більші суми коштів на повноваження, які є державними. Це пільгові перевезення, забезпечення пільговими ліками, і зокрема – діабетиків інсуліном, пільги учасникам АТО/ООС.

Тяжким тягарем ляже на органи місцевого самоврядування те, що з наступного року з нашого бюджету заберуть кошти, які ми отримували на розвиток територій за рахунок акцизного збору за реалізацію паливно-мастильних матеріалів. І багато інших питань, які на сьогодні ускладнюють перспективи розвитку нашої території. Навколо цих питань і відбувалося обговорення. Всі пропозиції знайшли своє відображення у Резолюції – відповідні Резолюції прийняло і Правління Асоціації міст України. Є ініціатива залишити кошти акцизного збору за паливно-мастильні матеріали на місцях. Єдине, що ми погодились – нехай Уряд залишає за собою контроль за використанням цих коштів.

Є пропозиція збільшити відсоток надходження до міського бюджету з податку з фізичних осіб. Нині на місцях це – 60%. Решта йде в обласні центри і Міністерство фінансів. До 2015 року на місцях залишалося 75% від цих надходжень. Це питання, як і решта, що обговорили, стосувалися в першу чергу подальшої спроможності громад. Адже створюються ОТГ, йде процес децентралізації. А ресурсу у цих громад не те, що не вистачає – його просто не існує – у зв’язку з недосконалою системою надходжень до дохідної частини місцевих бюджетів.

Особливу увагу викликали питання, пов’язані із землею. Було багато пропозицій щодо ринку землі, рівня оподаткування на різних територіях України, дій Геокадастру і його впливу на вирішення земельних питань.

Обговорили можливості отримання інвестицій, місцевих Програм і етапів їх виконання, питання отримання кредитів, будівництва житла і забезпечення ним необхідних місту працівників, окремо – питання забезпечення житлом військових.

Звернули увагу на проект нового закону про місцеві вибори. Закон 2015 року недосконалий. Досі важко зрозуміти, як могли потрапити до місцевих рад кандидати, за яких проголосували по 20-30 виборців. А з іншого боку, депутатами не змогли стати ті, хто в десятки разів більше голосів. Та це ще півбіди. Найбільша проблема виборчого законодавства щодо виборів до органів місцевого самоврядування – це партійність. Нажаль, на сьогодні країна не має  якісної партійної структури. А вплив столичних партійних структур на поведінку місцевих осередків є. Як правило, цей вплив носить «київський варіант», без розуміння реальних місцевих проблем і потреб. Тому поведінка багатьох місцевих партійних осередків призводить до серйозних проблем: не працюють місцеві парламенти, немає співпраці з міськими, сільськими та селищними головами. Тому «червоною стрічкою» прохань і попереджень є прохання проведення місцевих виборів на мажоритарній основі. Бо партійна основа мало того, що заполітизувала життя територій – вона позбавила можливості бути обраними людей, яких поважають, до яких прислухається громада, але які не є членами партії. З іншого боку, партійна система нерідко «вручає» депутатський мандат людям, які, м’яко кажучи, не тільки не мають досвіду роботи з людьми, але й взагалі не можуть зрозуміти, навіщо стали депутатами. Тому свою депутатську діяльність вони переводять у площину конфліктів, протистоянь, а нерідко і відвертих ігнорувань сесійних засідань. Тому на цій нараді висловилися за підтримку пропозиції проведення місцевих виборів за мажоритарною системою – щоб депутат працював не на політичну силу, а на виборців, які його обрали. Бо основна діяльність депутатів на місцях – це вирішення актуальних питань життєдіяльності міста. Питань комунальних, соціальних, питань розвитку громад.

Багато уваги приділили новаторству, яке має прийти в роботу громад. Це сучасна форма обліку, електронний документообіг, зміна форми дозвільної системи і спрощення її через ЦНАПи. Нині в країні є багато послуг в різних сферах, однак вони, нажаль, переважно низької якості. Тому головна мета – підвищити якість послуг і зробити їх надання максимально зручним для людей. Це один з головних моментів створення спроможних громад.

Активно обговорювали питання протиріч і неузгоджень в законодавстві, коли один закон дозволяє те, що забороняє інший. Приміром, міський бюджет виділяє кошти, яких не вистачає на здійснення делегованих повноважень. А як Рахункова палата, яка контролює фінансову діяльність органів місцевого самоврядування, поставиться до такого? Бо зарплату вчителям або лікарям повинна сплачувати держава. Коли її не вистачає – дефіцит «закривають» коштами місцевого бюджету. Чи не назвуть це з часом перевищенням повноважень?

Всі ці питання були озвучені перед новообраними представниками виконавчої і законодавчої влади України. Асоціація міст України нині активно співпрацює з Міністерством розвитку регіонів, новим міністром Альоною Бабак – ми намагаємося поновити форму співпраці, яка існувала в попередні роки. Попередній Прем’єр-Міністр Володимир Гройсман надав цій співпраці дієвої форми. Ми розуміємо, що коштів не вистачає ніколи. Не можна перетягнути всі кошти в столицю, але й не можна залишити всі гроші на місцях. Тому вирішувати ці питання потрібно шляхом діалогу. Він був у попередні роки. При плануванні нового фінансового року представників Правління Асоціації міст України по декілька разів збирали у Києві в залі засідань Кабінету Міністрів – наради проводились за обов’язкової участі Прем’єр-Міністра, всіх міністрів. Ми, дивлячись один одному в очі, по 6-8 годин обговорювали всі основні складові бюджету наступного року. Правління Асоціації нині намагається зберегти такий діалог вже з новими представниками влади. Ми добре бачимо і розуміємо, які проблеми можуть виникнути з 1 січня 2020 року, якщо вчасно не внести зміни до запропонованого нині проекту бюджету країни. Сподіваємось, що нас почують».

Спілкувалась Вікторія Раєвська

(фото офіційного сайту  Аспен Інститут Київ )

[SvenSoftSocialShareButtons] Коментування і розміщення посилань заборонено.

Коментарі закриті.