12 ЛИСТОПАДА – 93-Й ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ С. Т. МІНЕНКА.

Щирі вітання шановному ветерану – Степану Тимофійовичу МІНЕНКУ – надсилають міський голова Володимир Коваленко, міська рада, виконавчий комітет, міська Рада ветеранів війни та праці, Громадська і Молодіжна ради.

…Він призивався останнім військовим призовом у кадрову армію у вересні 1944 року, проходив навчання в 105-му запасному стрілецькому полку у Львівській області. Брав участь у кількох бойових операціях.

Отримав поранення, а після госпіталю закінчив з відзнакою спецшколу для санінструкторів і був призначений командиром медико-санітарного взводу. Служив у танковому полку, згодом – у протитанковому батальйоні. У 1951 році був направлений у батальйон зв’язку до Німеччини.

Разом з дружиною Галиною виростили трьох синів і доньку. Нажаль, дружина вже пішла з життя. Степан Тимофійович нині мешкає з донькою і розповідає: «Познайомилися ми з дружиною у Німеччині під час служби. Разом прожили 62 роки. Виростили трьох синів і доньку, а щоб онуків-правнуків перерахувати – скоро не вистачить пальців! Так що є від кого приймати поздоровлення і кому готувати подарунки. На Новий рік, буває, півпенсії витрачу, але нічого: для того й живемо. Мешкаю в родині доньки – вона розумниця, господиня, піклується про мене. Іноді думаю: вік повоєнного покоління коротший, його не загартували життєві труднощі, як нас. У п’ятирічному віці я пережив голод, потім колективізацію, війну. Випробування зміцнили. Багато, звичайно, залежить і від характеру. Я, де б не працював, не мав ніколи звички «зметикувати на трьох» і не палив. Почуваю себе нормально, чого й бажаю однополчанам і всьому народові нашої України!».

В цей дорогий для серця день бажаєм квітів і пісень!
Від друзів щирих привітань, від зірок – здійснення бажань!
Від сонця – світла і тепла, щоб доля щедрою була!
І не спинити часу лік – нехай щастить весь довгий вік!

[SvenSoftSocialShareButtons] Коментування і розміщення посилань заборонено.

Коментарі закриті.