ДО ДРОГОБИЧА – З ПІВДЕННИМ КОЛОРИТОМ

Парадними дзвонами та «голодною кутею» зустрічали делегацію Нової Каховки у місті-побратимі Дрогобичі. Представники влади, працівники культури, артисти – всього понад 20 новокаховчан завітали до «міста Каменяра» на свято Водохреща на чолі із заступником міського голови Володимиром Сироваткою.

Минулої неділі наші посланці пройшлися з вертепом оновленою площею Ринок, презентували Новокаховську громаду на загальноміському Водосвятті та підкорювали сцену Народного дому ім. Івана Франка. Не обійшлося і без офіційних зустрічей. Про свої враження від подорожі по поверненню на новокаховську землю розповіли учасники подорожі – начальник відділу культури і туризму Наталія Зарудна і директор Палацу культури Анатолій Лазарєв.

– Перш за все, з поверненням! Будьте ласкаві, розкажіть про Ваші перші враження від мандрівки? Якою була мета візиту?

НАТАЛІЯ ЗАРУДНА

Дрогобич я відвідую вже третій рік поспіль. Нагадаю читачам: у 2018 році ми стали містами-побратимами. І тоді я вперше там була, на врученні літературної премії ім. Івана Франка. Минулого року ми возили творчу делегацію на фестиваль «Колядує Франкове підгір’я», в рамках якого виступають академічні хори. Цього ж року Дрогобицька адміністрація запросила нас на фестиваль вертепів «Різдвяна зірка». Нам було цікаво поїхати, адже народні українські традиції на заході та півдні України трішки різняться. Ми із задоволенням подивилися на їх народний колорит і показали особливості південних українських традицій – для них нових і цікавих. Ми взяли участь у святковій ході, а також у самому дійстві на площі біля Ратуші. Нам як представникам міста-побратима надали почесне право розпочати святкове дійство з нагоди свята Водохреща. Дрогобичанам було цікаво – це було видно навіть по обличчях людей. Багато хто підходив і дякував.

АНАТОЛІЙ ЛАЗАРЄВ –

Встигли зустрітися з багатьма цікавими людьми, які працюють у сфері культури і духовності. Були на різноманітних екскурсіях. Час, який ми провели в Дрогобичі, пролетів надзвичайно швидко. Я взагалі вперше був у цьому дивовижному місті. Воно своєрідне і колоритне, дихає своїм життям, його історія сягає вглиб віків. Ритм життя у Дрогобичі спокійний, розмірений, все йде своїм звичаєм. Водночас, мені складно порівнювати Нову Каховку і Дрогобич. Наше місто більш компактне, сучасне.

НАТАЛІЯ ЗАРУДНА

Хочу відзначити: у Дрогобичі нас завжди радо зустрічають. Цього разу це були наші колеги: начальник відділу культури і мистецтв Олег Яводчак, директор Народного дому ім. Івана Франка Петро Кос. Навіть вибачилися, що не можуть приділити нам увагу у перший вечір – у кожному домі родинне свято. На другий святвечір збирається вся рідня. Я питаю: чому ж ви нас запросили у ці дні? Вони кажуть: бо ви теж – наша родина! Увечері нас навіть запросили до родини однієї з працівниць виконкому, аби ми побачили, як вони святкують, і долучились до свята. Це був день напередодні Водохреща, так звана «голодна кутя». Господиня дбайливо накрила стіл, розклала всі страви,  розповідаючи про дрогобицькі традиції. Вся родина – у вишитих сорочках. Горить свічка, звучить молитва… Нам розповіли, як готують кутю. І пригостили всіма традиційними українськими стравами – було дуже смачно!

– Разом з делегацією ви пройшлися центром міста – долучились до вертепного дійства…

АНАТОЛІЙ ЛАЗАРЄВ

Так, ми взяли участь у цьому фестивалі. Він проходить вже третій рік поспіль. На захід з’їжджаються мешканці трьох населених пунктів: самого Дрогобича, Трускавця і Східниці. Наш вертеп відрізняється від їхнього. В західній Україні всі вертепи пов’язані з Божим, духовним. У нас переважають веселощі. При підготовці ми звернулись до давніх традицій: від Миколая до Йордану. Намагалися створити повноцінну оповідь. Тому для них наше бачення стало несподіваним, з іншого боку – навіть захоплюючим. Нас супроводжували оплесками, кричали «дякуємо», «біс», «браво». Було надзвичайно приємно, адже ми з ентузіазмом готувалися і виступали. В свою чергу, ми оцінили їх програму – вона вражаюча!

НАТАЛІЯ ЗАРУДНА

– Дійсно, західноукраїнські вертепи дещо відрізняються від південних. Майже у кожному на сцені – Діва Марія, також царі, які приносять їй дари… Взагалі, при кожному храмі у них діють недільні школи, працюють спеціальні фахівці, які займаються вертепами. Вони готують і дітей, і юнацтво. Ми ж використали лише деякі елементи, пов’язані з духовністю. Робили ставку на українську пісню, танок. Додавали свого південного колориту.

– Хто увійшов до складу делегації, які артисти підкорювали серця побратимів-дрогобичан?

АНАТОЛІЙ ЛАЗАРЄВ

До складу делегації увійшли актори Театру юного глядача, який я очолюю. З нами разом були наші музиканти, танцюристи і вокалісти. Звісно, можна було обійтися фонограмою, але вирішили: жива музика буде більш доречною. Зрештою, сподівання себе виправдали. Як відзначили самі дрогобичани, така комбінація стала справжньою родзинкою їхнього фестивалю. Також ми виступали у Народному домі Театру ім. Івана Франка.

НАТАЛІЯ ЗАРУДНА

Від Нової Каховки поїхали творчі колективи Палацу культури. Ми доповнили нашу групу сильними вокалістами: це учасники вокальної студії «Джерела», дует «Горлиця», юнацтво, яке любить українські народні пісні, колядки, щедрівки. Всього у складі було понад 20 чоловік. З нами був Заслужений працівник культури України Василь Яротник, керівник вокальної студії «Джерела» Павло Осипенко. Дуже їм сподобалися наші виступи. Навіть телефонували міському голові Володимиру Коваленку і дякували за гарну режисуру, постановку, чудове виконання.

– Що ви встигли побачити, де змогли побувати у Дрогобичі? А можливо, і в інших містах?

НАТАЛІЯ ЗАРУДНА

У Дрогобичі нам запропонували невеличку екскурсію. Були у міській Ратуші, відвідали церкву св. Юра, яка занесена до світової спадщини ЮНЕСКО. Здійснили прогулянку старовинними вуличками Дрогобича.  Вражаюча архітектура! А перебуваючи поряд, просто не могли не заїхати до старовинного обласного центру – Львова! Це був фінальний день Різдвяних свят. Прогулялися центром міста, побували біля Львівського театру. Часу на повноцінну екскурсію не вистачило, але встигли пройнятися різдвяним духом Львівщини.

– Чи встигли зустрітися з міським головою Тарасом Кучмою? Можливо, намітили найближчі плани та домовились про наступну зустріч?

АНАТОЛІЙ ЛАЗАРЄВ

Наступного року нас знову запросили на «Різдвяну зірку». Якщо ми поїдемо – не маємо права осоромитися! Слід ретельно підготуватися, заздалегідь зібрати всі ідеї, належно все оформити. Наприкінці січня у Дрогобичі відкриється ще один традиційний фестиваль «Колядує Франкове підгір’я», на який ми їздили минулого року. Навесні у них також завжди проходять гаївки…

НАТАЛІЯ ЗАРУДНА

Нещодавно у Дрогобичі завершилась реконструкція площі біля Ратуші. На Водохреща її освятили, а урочисто відкрити її хочуть саме навесні. Міський голова сказав, що відкрити її планують саме на свята весіннього циклу. Він запевнив, що не бачить цього свята без нас. Також плануємо на День міста обмінятися делегаціями. Під час зустрічі з Тарасом Кучмою ми обмінялися подарунками та сувенірами. Серед іншого, від Новокаховської громади ми привезли колаж зі світлин їхніх делегацій у Новій Каховці з логотипом «Місто тисячі джерел». Тарас Кучма пообіцяв: знайде найкраще місце в адміністрації, де розмістять цей подарунок… Взагалі, дрогобичани дуже люблять свій край. Це одразу помітно. Вони  гостинно зустрічають, місто сповнене теплом та затишком. Ми з великим задоволенням ще не раз відвідаємо це старовинне місто, і щоразу радо запрошуємо дрогобичан на гостини до Нової Каховки.

П.С. Крім того, під час подорожі до Дрогобича заступник міського голови Володимир Сироватка мав змогу ознайомитись із роботою закладів охорони здоров’я міста-побратима. Детальніше про це – читайте у наступному номері нашої газети.

Записав Орест Боднар

[SvenSoftSocialShareButtons] Коментування і розміщення посилань заборонено.

Коментарі закриті.