«ТІЛЬКИ ВИ ПРО НАС НЕ ЗАБУВАЙТЕ…».

Від цих слів перехопило подих. Їх щиро промовила поважна новокаховчанка, одна з першобудівників, до яких 26 лютого завітали гості з подарунками.

Для «батьків міста» – першобудівників –  дуже важливо, щоб ті, хто прийшов після них, пам’ятали, хто побудував і залишив у спадок новим поколінням це місто і його історію.

Першобудівники з хвилюванням пригадують, як долали піщані бурі, як ставили перші будиночки. Натрудженими руками гортають дорогі серцю альбоми, показують пожовклі фото. На світлинах вони – молоді, усміхнені, енергійні. З якою радістю згадують ці епізоди минулого! Ось на цьому фото – разом з подругою, з якою малярами-штукатурами підготували до заселення десятки новеньких квартир у молодому місті. На іншому – молодий водій, який доставляв вантажі на Каховську ГЕС… Вони пам’ятають кожну подію своєї трудової юності, і нині, у 90-річному віці, ці події ще яскравіше спливають у спогадах. На очі навертаються сльози. Вже важко вийти з кімнати на вулицю. Вже немає серед живих багатьох друзів – тих, з ким разом творили історію народження Нової Каховки. Але є результат їх спільної праці – НОВА КАХОВКА! І в 2020 році 28 лютого місту їхньої юності, місту їхньої любові і сподівань виповнюється 68 років!     

Міський голова Володимир Коваленко, голова міської організації ветеранів війни та праці Дмитро Папуша, директор музею історії Нової Каховки Віктор Васильєв, радник міського голови Юрій Кобцов вирішили особисто відвідати кожного з першобудівників – їх залишилося лише 42. Кожен з першобудівників рішенням сесії міської ради в цьому році отримав збільшену разову грошову допомогу від міста. А також продуктові набори. Як добре, що в цьому році в нашому місті ще живуть люди, які пам’ятають історію народження Нової Каховки. Ці спогади – безцінні! Бо це – наша історія.

 

УЛЮБЛЕНІ ПІСНІ РЯТУЮТЬ КРАЩЕ ВІД ЛІКІВ

…Микола Іванович Костенко працював на крані, розвантажував блоки фінських будинків, які першими були розміщені в Новій Каховці. 10 вересня минулого року він відзначив 90-річний ювілей. Нажаль, внаслідок перенесеного інсульту нині Микола Іванович не може говорити. Але дружина зізнається: першобудівника рятують пісні його юності. У кімнаті – магнітофон з улюбленими дисками. Щодня Микола Іванович слухає пісні і підспівує. Лише тоді йому вдається промовляти окремі фрази. Почувши нашу розмову, Микола Іванович миттєво пожвавішав, увімкнув магнітофон і прислухався. Після невеличкої паузи почулася одна з пісень його юності – «Виновата ли я, что люблю..». Першобудівник заходився підспівувати, чітко вимовляючи окремі слова. Музика здатна творити дива. Нехай вона допоможе відновити здоров’я і Миколі Івановичу Костенку.

На стіні у його кімнаті – фото-згадка про зустріч з друзями-першобудівниками за участі тодішнього голови міської організації ветеранів війни та праці  Юрія Пятецького. «Тоді їх було значно більше», – зітхає дружина Миколи Івановича. І пригадує – її батько теж був першобудівником. Микола Антонович Альошин приїхав до Нової Каховки у 1949 році. Розповідав, як починалося будівництво міста, як ставили фінські будиночки там, де були виноградники. Він працював на крані і розвантажував блоки цих будиночків. Родина отримала будинок в числі перших. «В нашому підвалі ріс кущ винограду», – згадала жінка. Батько будував Каховську ГЕС. Помер у 1960 році.

«ТУТ ТАКІ ПІСКИ БУЛИ! АЛЕ МИ ВИЖИЛИ – І ПОБУДУВАЛИ ВАМ НОВУ КАХОВКУ…»

«Я все пам’ятаю. І як місто назвали Новою Каховкою», – з радістю говорила  Ніна Василівна Мовчанюк, зустрічаючи гостей. На будівництво Каховської ГЕС вона з подругами приїхала після навчання у Херсонському фабрично-заводському училищі. Спочатку з Каховки молодих робітниць возили на будівництво Каховської ГЕС машинами. Працювали малярами-штукатурами. «Пам’ятаю село Ключове. І будиночки вздовж Дніпра. Тут такі піски були! Але нічого, ми вижили. І побудували вам Нову Каховку!». Після завершення будівництва жінка 25 років працювала в ремонтно-будівельному управлінні (РБУ).

На шафі у кімнаті – десятки фото в рамочках. «Це моя рідня», – пишається Ніна Василівна. В неї є донька й син, онуки і правнуки. Турботливі і уважні. Щоправда, не всі мешкають в Новій Каховці, але часто телефонують, гостюють в рідному домі.

І КАХОВСЬКА ГЕС, І ДНІПРОГЕС

Василь Іванович Журбенко – унікальний першобудівник. Працював водієм бетоновозу в шостій колоні, доставляли бетон на будівництво. Василь Іванович не лише будував Каховську ГЕС, але й був учасником будівництва ДніпроГЕСу. Та ще й у колгоспі встиг попрацювати 43 роки – брав участь в будівництві школи, лікарні, Будинку культури. До недавнього часу родина мешкала в Новотроїцькому, але діти кілька років тому перевезли їх до Нової Каховки. Тепер Василь Іванович з дружиною живуть в будиночку в Робітничому селищі.

НА ВСЕНАРОДНУ БУДОВУ – ЗІ ВСІХ КІНЦІВ ВЕЛИКОЇ КРАЇНИ

Ольга Василівна Завгородня зустріла гостей біля під’їзду. «Дякую, що про нас не забуваєте», – щиро пораділа. На будівництво приїхала з Калузької області Росії. Росла в дитбудинку. Коли почалася війна – її з іншими дітьми вивезли поїздом за Арзамас. Коли оголосили про початок будівництва Каховської ГЄС – Ольга Василівна навчалася у фабрично-заводському училищі. Після навчання з ровесниками і приїхала на південь України, на будівництво. Тут зустріла і майбутнього чоловіка. Він тільки повернувся зі служби в армії, сам – місцевий, з Чорнянки. «В гуртожитку взимку було холодно», – пригадує Ольга Василівна. – Були наміри виїхати з міста. Лікар Сотін порадив мені піти на прийом до Андріанова.  А він мене запевнив: «Нікуди не треба їхати. Почекайте – тільки здамо будинок, одразу отримаєте житло». Так і сталося. Нині Ольга Василівна мешкає в будинку по вул. Історичній.

«Спочатку ми жили в Каховці, в будівлі «Дніпробуду» – на першому поверсі дівчата, на другому – хлопці. Потім нас перевели в Берислав. Звідти на будівництво ходив трамвай. Бо міст з Малокаховки на Берислав зруйнували. Відома всім першобудівникам дівчина-водій Ястребова завжди зупинялася, коли ми йшли на роботу, і підвозила нас…».

Ці спогади зігрівають серця наших першобудівників. Вони радіють, коли мають з ким ними поділитися. Пишаються результатами своєї роботи, і просять нащадків берегти створене і побудоване ними.

Міський голова і голова міської організації ветеранів війни та праці запросили всіх першобудівників на урочистості до Дня заснування міста. І кожному вручили продуктові набори від керівництва міста і міської організації ветеранів війни та праці.

Рада ветеранів міста висловлює вдячність за постійну увагу та турботу про першобудівників  міському голові Володимиру Коваленку, депутатському корпусу міської ради.

Щира вдячність благодійному фонду «Н. Каховка» (керівник Наталія Безп’ята) та приватному підприємцю Олексію Кибалку (магазин «Ветеран») за допомогу в формуванні продуктових наборів першобудівникам.

 Вікторія РАЄВСЬКА

[SvenSoftSocialShareButtons] Коментування і розміщення посилань заборонено.

Коментарі закриті.