МІТИНГ ПАМ’ЯТІ КОБЗАРЯ.

Тарас Шевченко – феномен, що збудив волю своїх сучасників і став національним символом України – високодуховної і нескореної. До якої б країни не потрапляв українець – там завжди на поличці лежав Кобзар, а на стіні висів його портрет.

Його вірші забороняли, за читання його Кобзаря саджали до тюрем, відправляли у табори. Але він жив у пам’яті простої неписьменної жінки, і у свідомості високоосвіченого інтелігента.

Кожен в його творчості знаходив для себе щось близьке собі – вразливу душу народного поета, героїчний заклик націоналіста, глибоку мудрість філософа – вчителя сьогодення.

10 березня новокаховчани вшанували пам’ять талановитого Кобзаря, співця української долі Тараса Григоровича Шевченка біля його пам’ятника на проспекті Дніпровському. Сюди прийшли керівництво міста на чолі з головою Новокаховської ОТГ Володимиром Коваленком, військові, старости Дніпрянського, Райського, Веселівського та Козацького старостатів, депутати міської ради, голови громадських організацій, керівники підприємств та організацій міста, студентська молодь.

Лунали відомі Шевченкові поезії. До представників Новокаховської ОТГ звернувся Володимир Коваленко.

Міський голова вийшов до підніжжя пам’ятника, тримаючи у руках дорогу для українців книгу – Шевченковий «Кобзар»: «На цьому місці щовесни в одну добу ми відзначаємо дві дати – народження і смерті – Генія, Духовного батька, а взагалі – унікальної людини Тараса Шевченка, завдяки якому нас знає увесь світ.

Я народився за 15 км від його рідного села Моринці. Він мій земляк. Ця людина символізує розумну, передову, самостійну країну, яка розвивається і намагається у всьому світі знайти своє гідне місце, яке відповідає талантам, інтелекту, прагненням українців.

Багато хто з вас був у інших країнах, милувався їх красотами. Але більшість з вас швидше за все не були на Чернечій горі у Каневі, де похований Тарас Шевченко. Або в тому селі, де він народився та жив, і де кожен крок землі ним пройдений та вистражданий. Хочу, щоб ви поставили собі за мету обов’язково побувати там, щоб очиститись духовно.

В моїх руках – «Кобзар» Шевченка. Цю книгу мені подарував колега – міський голова Дрогобича Тарас Ярославович Кучма. А я пам’ятаю той «Кобзар», який мені читала моя мама. Тоді не було інформаційного сміття в інтернеті. А були чисті книги, які вчили розуму. Такі, як «Кобзар». Мені було вісім років, я слухав вірші поета, які читала мама, і плакав за долею Катерини, яку занапастили… Прошу вас, щоб у вашому серці, вашому житті знайшлося місце для цих шевченкових віршів. І знайдіть час, щоб побувати на його батьківщині – відвідайте святу для українців землю, яку він так безмежно любив, і заповідав нам, щоб ми теж її любили, берегли, поважали один одного, нашу історію, наших пращурів, і будували щасливе майбутнє, про яке мріяв і за яке страждав Тарас Шевченко».

Народна хорова капела міського Палацу культури (керівник Ніна Шевелєва) виконала пісні на вірші Тараса Шевченка.

До учасників мітингу звернулася голова Молодіжної ради, студентка Новокаховського політехнічного коледжу Анастасія Жила: «Творчість Тараса Шевченка наповнена гарячою любов’ю до рідного краю. Його думи й палкі слова завжди відображали прагнення людей до кращої долі. Тарас Шевченко був значимою особистістю не лише в українській, але й в світовій літературі. Нехай поетове слово об’єднає усіх українців».

Вдячні новокаховчани на знак вшанування пам’яті талановитого поета, художника, генія України поклали квіти до підніжжя його пам’ятника.

[SvenSoftSocialShareButtons] Коментування і розміщення посилань заборонено.

Коментарі закриті.