МІСЬКА «КНИГА ПАМ’ЯТІ» – ЯК ЗАХИЩАЛИ КЛЮЧОВЕ.

На початку вересня наші бійці героїчно захищали село Ключове. Ось як пригадував ці події колишній командир 3-го стрілецького батальйону 78-го полку 74-ї дивізії 9-ї Армії Південного фронту, генерал-майор М.Ф.Буланов:

«Ворожі танки обішли нас з півдня і відкрили вогонь по нашій батареї. В повітрі знову з’явилися літаки. Вони нанесли удар по Ключовому, по району, де розташувався командний пункт полку.

Артилерія противника безперервно обстрілювала наші позиції, підтримуючи наступ своїх військ. Ворожа піхота атакувала нашу кулеметну роту, два взводи німецьких солдат увірвалися в Ключове.

Командири і червоноармійці виявили героїзм, билися за кожний клаптик землі. Хоробро билися кулеметники сержанти Григоренко і Кулик. Їх витримка і стійкість дозволили на цілу годину призупинити наступ ворога. Героями показали себе бійці мінометної роти, якою командував молодший лейтенант Тишкевич. Вони вели вогонь до останньої міни…Німці блокували командний пункт батальйону. Частина бійців була оточена у кам’яному будинку, з якого відстрілювалася. Пробили глуху стіну будинку і несподівано вдарили по німцях з кулемету. Німецьку піхоту ліквідували. Але у півкілометрі від будинку з’явилися ворожі танки.

До батальйону прибув командир полку, майор Федір Титов. Нас підсилили 2-м стрілецьким батальйоном. Німці посилили артобстріли і розпочали наступ. Бій тривав увесь день. Командир полку Федір Титов загинув на західній околиці Ключового.

Ввечері 5 вересня фашисти захопили Ключове, але не змогли прорвати оборону. Ще чотири дні полк вів напружений бій, стримуючи наступ фашистів. Командир 3-го батальйону генерал-майор Буланов пригадав і лікаря Жидкова, який прийшов до батальйону з Бериславської лікарні тоді, коли бійці вели напружені бої. Лікар в день бою 5 вересня прооперував понад 20 поранених.

Генерал-майор Буланов війну закінчив у Берліні, і зізнався: «Багато довелося пройти фронтових доріг. Але бої на березі Дніпра в ті далекі вересневі дні сорок першого року запам’яталися мені на все життя. І, згадуючи про них, я сьогодні схиляю голову перед моїми однополчанами – рядовими і командирами, які мужньо боронили кожен шматок рідної землі, відважно билися з фашистами.

[SvenSoftSocialShareButtons] Коментування і розміщення посилань заборонено.

Коментарі закриті.