ПАЛАЮЧИЙ ЛІТАК СПРЯМУВАВ НА ПЕРЕПРАВУ.

Звання Героя Радянського Союзу у дні захисту Херсонщини в 1941 році було присвоєно ще одному мужньому захиснику. Але присвоєно посмертно.

Це льотчик, старший лейтенант Іван Леонтійович Золін, який спрямував свій палаючий літак на Каховську переправу і затримав на кілька годин наступ ворога.

Іван Золін був заступником командира ескадрильї 242-го бомбардувального авіаційного полку 5-ї резервної авіаційної групи Південного фронту. Народився 7 липня 1907 року у селі Ключі Пермського краю. Здійснив двадцять сім успішних бойових вильотів. Двадцять восьмий виявився останнім…23 вересня 1941 року літак Івана Золіна було підбито. Мужній льотчик спрямував палаючий бомбардувальник на ворожу переправу через Дніпро і ціною свого життя знищив її.

Ось як пригадували ту подію очевидці-бойові побратими: «Иван Золин был старше многих в своей эскадрилье. Старше по возрасту, старше по званию. 27 вылетов за плечами. Наступил день… Ярко светило солнце, и, странное дело, рядом, совсем рядом возле землянки пели птицы. С северо-запада возвращался самолет-разведчик. Не заходя на круг, он сразу сел и подрулил к КП. Лейтенант, летавший на разведку, рассказывал начальнику штаба на ходу: «Подходят по шоссе. Танки и мотопехота. Голова колонны вот-вот должна вступить на мост».

Зашелестели на планшетах карты. Вот она, линия фронта. Вот эта извилистая красная полоса. Здесь стоит насмерть наша пехота. Золин делает пометки на карте. «Удар через тридцать минут», – сказал командир, -сверьте время… По самолетам!». Вот так и пошел старший лейтенант Иван Леонтьевич Золин в свой двадцать восьмой боевой вылет бомбить переправу через Днепр. Это было 23 сентября 1941 года на Южном фронте. Подошли к мосту. Зенитные батареи справа и слева ударили сразу. Машину Золина вдруг резко бросило вверх. Мотор чихнул, потом еще. Из-под капота вырвалось и сразу же перебросилось на крыло пламя. Лихорадочно задрожали стрелки приборов. А самолет сначала пошел вверх – и вдруг, как подстреленная птица, стал падать. Горящий факел несется к мосту. Осталась всего сотня-другая метров. Еще меньше…И раздается взрыв. Столб огня и дыма. А когда рассеялся дым, моста на Днепре не было…». Комісар військово-повітряних сил Південного фронту Алєксєєв поставив підпис на нагородному листі на Івана Золіна. Льотчику було присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно). Бюст Героя встановлено у парку, що носить його ім’я, у селищі Суксун Пермського краю. В його рідному селі Ключі  встановлено меморіальну дошку, його ім’ям названо місцеву школу. А в місті Берислав на Херсонщині стоїть пам’ятник екіпажу Івана Золіна.

[SvenSoftSocialShareButtons] Коментування і розміщення посилань заборонено.

Коментарі закриті.