ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ДЕПОРТАЦІЇ КРИМСЬКИХ ТАТАР.

На 16 травня в Центральній міській бібліотеці підготували проведення інформ-досьє «Трагічна сторінка кримського народу», присвячене Дню депортації кримських народів.

Трагічною сторінкою увійшла в літопис історії кримськотатарського народу його масова  депортація, здійснена партійно-державним керівництвом СРСР. У ніч з 17 на 18 травня 1944 р., згідно з постановою Державного комітету оборони СРСР від 11.05.1944 р., з Криму почали депортувати кримських татар, звинувачених у «зраді батьківщини».

На НКВС покладався обов’язок закінчити виселення кримських татар до 1 червня.

За найбільш вірогідними оцінками істориків, депортації зазнали понад 194 тисячі кримських татар. 24 червня їх долю розділили понад 15 тисяч греків, 12,4 тисячі болгар, 9,6 тисяч вірмен.

Число спецпереселенців поповнилось у 1945 р., коли по закінченні війни солдати й офіцери, які воювали з фашизмом, теж були оголошені «зрадниками» і направлені на заслання, до своїх сімей.

Кримських татар депортували у віддалені райони Сибіру, Уралу, Середньої Азії, де вони опинилися без документів, в умовах комендантського режиму, без права пересування навіть з метою пошуку загублених при виселенні сімей.

Важкі умови побуту у спецпоселеннях, які ускладнювалися незвичним кліматом та інфекційними захворюваннями, призвели до масових захворювань і смертності депортованих, що посилювалося фактичною відсутністю медичного обслуговування.

Відчути весь біль трагедії, перенестись в ті далекі часи вам допоможе перегляд художнього фільму «Хайтарма» (від крим. – повернення).

«Хайтарма» – перший кримськотатарський повноформатний художній фільм і перша художня картина про депортацію кримських татар. Режисер фільму і виконавець головної ролі Ахтем Сейтаблаєв.

Фільм знято за кошти кримськотатарського бізнесмена Ленура Іслямова на його телеканалі АТР. Вартість картини 1,5 млн. дол. Стрічка знімалась за принципом народної толоки – більшість ролей зіграли непрофесійні актори. Зйомки тривали півроку у 2012 році в Алупці, Бахчисарайському районі і Судаку.

В основі сюжету лежать реальні події. В фільмі йде мова про сталінську депортацію кримських татар, вчинену у травні 1944 року. Ця трагічна сторінка в історії кримськотатарського народу показана через погляд прославленого льотчика, національного героя Амет-Хана Султана: після звільнення Криму від німецьких загарбників військове командування дозволило Амет-Хану разом з його бойовими товаришами відвідати батьків у Алупці. За збігом обставин, на час перебування льотчиків у Алупці припала операція НКВС з примусової депортації кримських татар. Радянський ас, якого боялись німецькі пілоти, не зміг захистити свій народ від злочину сталінського режиму.

Переглянувши фільм «Хайтарма», можна зробити висновок, що минуле й сучасність переплелись в одне ціле. Багато хто відкриє для себе невідому їм раніше сторінку історії. А скільки ще залишилось нерозкритих сторінок нашої історії! Робота бібліотек спрямована на те, щоб допомогти читачу знайти відповіді на деякі запитання.

Ситуація, що складається, в черговий раз засвідчує нагальну необхідність більш активних дій міжнародного співтовариства для захисту прав людини в окупованому Криму та забезпечення безперешкодного доступу міжнародних правозахисних організацій з метою здійснення моніторингу стану дотримання прав людини.

Україна закликає міжнародне співтовариство покласти край російській агресії проти України, підтримати кримських татар, які опинилися у вкрай скрутному становищі в окупованому Криму. Крим був, є і буде невід’ємною складовою України, так само, як кримськотатарський народ – органічною частиною українського народу.

Будуймо мирну Батьківщину! Пам’ятаймо минуле!

Начальник відділу Наталія ЗАРУДНА

[SvenSoftSocialShareButtons] Коментування і розміщення посилань заборонено.

Коментарі закриті.