ЦВІТЕ ТА СТОГНЕ ДНІПР ШИРОКИЙ.

У розпалі літо. Після рясних дощів на початку червня у місто зайшла спека. Термометри вперто тримали позначку 30+С. Звісно, в таку погоду любителів посидіти вдома небагато. Попри карантин, чимало новокаховчан освіжаються на місцевому пляжі.

Втім, цього року Дніпро не був радий гостям. «Місцевий пляж. Купатися неможливо», – пожалівся у соцмережі новокаховчанин. На світлинах видно: наша головна артерія обміліла, а її блакить заполонили водорості.

На такий крик душі відгукнулося багато мешканців нашої громади. Розпочалася дискусія. Одні наполягали, що прибрати це мають комунальні служби. Інші у відповідь пропонували почати з себе: «У нас завжди хтось винуватий. Може керівництво і має щось із цим робити, але в місті є багато потреб, і всі їх задовольнити не реально. Ми колись школою ходили струмки чистили і берег…», – згадує новокаховчанка. «А до чого тут місцева влада, якщо в сусідньому Бериславі скидають нечистоти у Дніпро?», – зі знанням справи пише Наталя. Дописувачі ремствували: люди самі смітять, вигулюють собак на пляжі. Зрозуміло було одне – назвати приємним такий відпочинок ніхто не наважився.

Кореспонденти щотижневика вирушили на улюблене місце відпочинку містян. Дійсно, отримати задоволення непросто: берегова смуга усіяна зеленим цвітінням, яке практично перетворилося на неїстівний кисіль. Картину доповнює своєрідний аромат. Це синьо-зелені водорості, які люблять стоячу воду. І якщо вода починає «цвісти», вона набирає неприємного запаху. «Цвітіння» води, перш за все, є наслідком впливу діяльності людини. Безумовно, на розмноження і розвиток синьо-зелених водоростей впливають екологічні умови, серед яких: швидкість вітру, температура середовища, інтенсивність сонячного випромінювання, опади тощо. Тобто, масштаб цього явища визначає велика сукупність чинників, і у кожній водоймі – це свій унікальний набір», – пояснює фахівець з питань екології «Укргідроенерго», кандидат географічних наук Оксана Гуляєва.

І хоча такі явища спостерігалися і раніше, масштаби «цвітіння» за останні роки зросли. Вона наголошує: це не проблема лише Нової Каховки. Схожі процеси можна спостерігати по всьому Дніпру: від Києва до Херсона. Головною проблемою експерт бачить масове використання фосфатовмісних мийних засобів та мінеральних добрив на зораних землях, які потім стікають у річки. А для самих водоростей фосфати – чи не найулюбленіші ласощі! Вчені підрахували: один грам фосфатної сполуки – це 5-10 кілограм нових водоростей. Тисячі тонн цих організмів отруюють воду, а торік зацвіло навіть Чорне море!

З цим рішуче погоджується голова міської громадської екологічної організації «МАМА-86-Нова Каховка» Таїсія Козак. Вона розповідає: «Синьо-зелені водорості полюбляють фосфати і органіку. Потрохи ситуація змінюється: люди все більше використовують безфосфатні речовини, знижується рівень пестицидів. У Новій Каховці вже є господарства, які повністю відмовились від хімікатів, і використовують біологічні препарати. Все – в нашій голові. Людський фактор надзвичайно важливий. Торік ми перевіряли берегову смугу  нашої річки. Найбільше було пластику, який потім потрапляє у річку».

Пані Таїсія також виділяє ряд інших проблем. «Щось залежить від людини, щось – ні. Все ж таки, першочергова проблема – засуха. З появою водосховищ також порушується швидкість і якість течії в річці. Ще й бруд потрапляє до нас з верхнього каскаду Дніпра. У результаті це утворює дельти – своєрідні острівки, що також сприяє цвітінню», – каже вона. Велика проблема – фактична відсутність очисних споруд у Бериславі.  Непроста ситуація з «очисними» у Веселому і на «Електромаші». «Ми розробили одну просту технологію. Якщо казати просто: береться паралон, подрібнюється і розміщується в три баки. Таким чином відбувається триступенева очистка води на 98%. Технологія недорога і проста у використанні. Ми всі повинні слідкувати за чистотою наших джерел: і міська влада, і самі люди. Насправді, більшість наших депутатів готова допомагати і допомагають. Але цього замало, слід змінювати підхід», – підсумовує активістка.

Водночас, в «Укргідроенерго» презентували план заходів для покращення ситуації. Вважається, що основним стримуючим чинником розвитку «цвітіння» є швидкість течії. В компанії обіцяють посилити проточність велетня Дніпра і збільшити його водообмін. Але наголошують: через можливий дефіцит води застосовувати такий захід можуть обмежено. Боротися з настирними мікроорганізмами хочуть і механічно – наситити воду киснем спеціальною аераційною установкою.

[SvenSoftSocialShareButtons] Коментування і розміщення посилань заборонено.

Коментарі закриті.