15 ЖОВТНЯ МАВ БИ ВІДЗНАЧАТИ 80-ЛІТНІЙ ЮВІЛЕЙ ВОЛОДИМИР ЙОСИПОВИЧ ЛОЗОВИЙ.

28 червня 2016 року пішов з життя Володимир Йосипович Лозовий.  Люблячий і турботливий батько і дідусь.

Мудрий, відповідальний керівник, інтелігентна і порядна, сильна духом  і світла Людина. А 15 жовтня 2020 року він мав би відзначати свій 80-літній ювілей.

В найскладнішій ситуації  він повторював, що морякам під силу будь-які шторми. Ретельно збирав і зберігав кожну сторінку історії Нової Каховки. І щедро ділився цим скарбом зі школярами та студентами, новокаховчанами і мешканцями інших міст, які були частими гостями музею.

До останнього дня він готував радіопередачі про відомих новокаховчан, турбуючись, щоб ні про кого з ювілярів не забути. Любив історичні книги, які читав щодня.  І стиглі яблука, якими пригощав найближчих друзів. З особливою ніжністю і хвилюванням завжди згадував про свою батьківщину, свій рідний Лебедин на Черкащині, про своїх батьків і всю родину. А своїх земляків вважав талановитими в усьому, щедрими і привітними, дотепними гострословами. І сам завжди залишався таким.  Був чудовим оратором,  обґрунтовано і переконливо висловлював свою думку з приводу важливих питань життя Нової Каховки. Любив пісні, писав вірші, мав чудове почуття гумору.

Від батьків Володимир Йосипович  успадкував працьовитість і порядність, людяність і щирість. І залишався таким протягом усього життя: в студентські роки та роки служби на флоті, під час роботи у школі, ПТУ №14, «Херсоноблагробуді»,в депутатському корпусі, керівником управління праці і соціального захисту населення і музею історії Нової Каховки.

Після десятирічки Володимир Йосипович відслужив три роки у Військово-Морських Силах, у Владивостоці, двічі проїхав через увесь СРСР на Далекий Схід, побував у Ташкенті, Ризі, Москві, Ярославлі, майже в усіх областях України. Закінчив Харківський Державний університет ім. Горького і приїхав до Нової Каховки, де почав працювати у ЗОШ №1.

Володимира Йосиповича Лозового  вирізняли ерудованість, інтелігентність, пунктуальність, він завжди виконував обіцянки. Був надійним і в роботі, і в дружбі, цінував життя і намагався кожну хвилину наповнювати яскравими подіями. Його рукою написано багато цікавих розповідей про земляків – черкащан і про новокаховчан. Його цікаві розповіді друкувалися у  новокаховських і шполянських газетах. З глибокою повагою Володимир Йосипович ставився до фронтовиків, записував їх спогади,  і все життя намагався передавати цей спадок наступним поколінням, щоб  не перервалася ниточка історичної пам’яті.

Володимир Йосипович Лозовий пішов від нас 28 червня 2016 року, залишивши нам у спадок світлі спогади, мудрі поради, мужні і людяні вчинки. Телефонуючи друзям, він завжди казав: «Добрий день, мої хороші. Як ви там без мене». Світла йому пам’ять!

[SvenSoftSocialShareButtons] Коментування і розміщення посилань заборонено.

Коментарі закриті.